Богданов Віктор Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Богданов Віктор Миколайович
Народився 1913(1913)
селище Бозня Смоленської губернії, тепер у складі міста Вязьми Смоленської області, Російська Федерація
Помер невідомо
Країна  СРСР
Національність росіянин
Партія КПРС
Нагороди
Орден «Знак Пошани» Орден Червоної Зірки

Віктор Миколайович Богданов (нар. 1913(1913), селище Бозня Смоленської губернії, тепер у складі міста Вязьми Смоленської області, Російська Федерація — ?) — український радянський діяч, залізничник, машиніст-інструктор паровозного депо Козятин-1 Вінницької області. Депутат Верховної Ради УРСР 2—4-го скликань.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у родині робітника-залізничника. У 1931 році закінчив Ржевську школу фабрично-заводського навчання (ФЗН). З 1931 року — кочегар-залізничник, у 1932—1935 роках — помічник машиніста залізниці.

У 1935—1937 роках — у Червоній армії.

З 1937 року — помічник машиніста, машиніст Приморської залізниці на Далекому Сході СРСР.

Під час німецько-радянської війни служив машиністом у залізничних військах Червоної армії, здійснював перевезення для фронту боєприпасів та продовольства.

Член ВКП(б) з 1943 року.

З 1944 року — інструктор-машиніст станції Козятин Вінницької залізниці. Очолював відбудовну бригаду Козятинського депо, впроваджував передові методи водіння поїздів. З 1946 року — машиніст-інструктор паровозного депо Козятин-1 Вінницької залізниці Вінницької області.

Обирався кандидатом у члени Центрального комітету профспілки залізничників СРСР.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • газета «Вінницька правда» (Вінниця) — 1947 рік — 12 січня.