Болт (зброя)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Наконечник болта

Болт - (bolt, quarrel, carreau) боєприпас для стрільби з арбалета (самострілу). Являють собою коротку і часто товсту стрілу завдовжки 30-40 см. Розміри арбалетів можуть досягати довжини 80 см. Іноді болти мали оперення, але вирізу для тятиви на торці зазвичай не було. Стріли для арбалетів або самострілів на Русі традиційно називали «болти самострільні».

Наконечники болтів поділяються на втульчаті і черешкові. Приблизно з початку XIV в. втульчаті витісняють черешкові, як більш міцні і які мають більш надійне кріплення з держаком. Втульчаті кріпилися ще й парою цвяшків. Всі бойові арбалетні наконечники «бронебійні». Зазвичай вони грубо зроблені. Вага арбалетних наконечників значно перевищує вагу наконечників звичайних стріл. Від 18-30 до 30-50 г. проти звичайних наконечників які в середньому важили 9 грамів. Але деякі важать і до 200 г. Всі розміри арбалетних наконечників також перевершують розміри звичайних. Причому більш древні наконечники XI-XIII ст. менш масивні, ніж пізні в XIV-XV вв. Такі зміни відповідали змінам в захисному озброєнні. У перетині наконечники болтів квадратні (звідси і назви quarrel і carreau - від французького «квадрат»), ромбовидні або рідше трикутні або круглі. Малася і тенденція заміни гострокутної форми на ромбічну, оскільки перші краще пробивали кольчугу, а другі - пластинчастий обладунок, який все більш домінував з XIV в. На відміну від Русі, в Західній Європі широко застосовувалися і запальні болти. Вони забезпечувалися наконечниками з двома або одним гострими шипами, щоб чіплялися за дахи будинків, а не падали на землю. Останній раз військові арбалети на Русі згадуються в документі 1486 році. В західній Європі вони використовувалися довше. Мисливські арбалетні наконечники зроблені більш ретельно і мають інші форми. На Заході по великому звірі використовували загострені і важкі наконечники. Для хутрового звіра - з тупими, хрестоподібно кавалками, торцями. Для птиці - круглі тупі. Для підрізання сухожиль тварин використовували зрізні з прямим або напівмісячним лезом. Стріли для китайських багатозарядних арбалетів «чу-ко-ну» (chu-ko-nu) XIX століття також мають, як правило, наконечники квадратного перетину.

Середньовічне озброєння з городища у 14 ст. у Зеленій Липі Саму численну категорію предметів озброєння з пам'ятки становлять залізні наконечники стріл. Що поділяться на поділяються на втульчасті та черешкові. На городищі переважають втульчасії наконечники стріл. Із 51 наконечника, знайденого в 2000-2001 рр., тільки 5 виявилися черешковими (2 арбалетних і 3 від стріл лука). Втульчасті наконечники арбалетних стріл за своїми розмірами поділяються на великі 33 -20 г) і малі (довжина 6,5-5,6 см, вага 17,5- 14 г.) (рис. 1,1-7). Черешкові наконечники арбалстних стріл представлені лише двома екземплярами: великим (довжиною 11.5 см, вага 75,5 г) та середнім (довжина 8.4, вага 43 г) (рис. 1.8). Знайдені наконечники арбалетних стріл знаходять аналогії в європейських матеріалах XIV ст. За А.Ф.Медведевим, вони відносяться до типу 4, 5, 8 (пірамідальні з ромбовидною головкою квадратною в перетині, пірамідальні квадратного перегину з гранню у вигляді гострого листка, лавролисті ромбічного перетину) [13, с. 94.]. У кожному із типів виділяються окремі варіанти, які розрізняються розмірами. Черешкові наконечники належать до типу 15 - квадратного перетину з ромбовидною гранню, зрізаними кутами та гину 16 ромбічною перетину з ромбовидною гранню і зрізаними кутами [13, с. 95-96). Аналогічні типи арбалетних наконечників втульчастих та черешкових відомі за знахідками в шарах XIV, першої половини XV ст. у Новгороді, Гродно, Виборзі. Мстиславлю[1,с.68:5,с. 139;8,с. 132; 11,с.94-95;23,с. 118-125],Луцьку, Володимирі-Волинському, Ізяславлі [24, с. 131], відомі вони і в старожитностях Польщі (Слошев, Легніца, Сідлятков, Новий Тарг) [31, с. 272; 27, с. 90; 30, с. 509], Латвії [13, с. 95-96], Угорщини та Румунії [26, с. 323-337]. Порівняно велика кількість наконечників арбалетних стріл, знайдених на городищі вказує, що арбалет належав до найголовнішого виду ручної метальної зброї, яким був озброєний гарнізон фортеці. Крім того, це зайвий раз підтверджує, то арбалет на Русі в XII - XIV ст. переважно використовувався у фортечній та облоговій війні. При цьому арбалети у масовій кількості застосовувалися під час захисту стаціонарних фортифікацій. Однак градація в розмірах і вазі наконечників чітко свідчать, що воїни мали на озброєнні арбалети різної потужності і типу. Так, стріли з важкими наконечниками (50-70 г) застосовувалися для стрільби з арбалетів, сила натягування яких була не менше 400 кг і належала до типу "a tour". Цей тип арбалета складався з дерев'яного ложа із залізним луком, натягувався за допомогою спеціального помпастного блока, на Русі його називали "коловоротом". Арбалети цього типу масово з'являються на озброєнні європейських військ в XIV ст. і продовжували використовуватися у наступному столітті [15, с. 143; 16, с. 85-93] Example.jpg|Опис1

Щит та меч Це незавершена стаття про зброю.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.