Сагайдак (зброя)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сагайдак

Сагайдак, Саайдак, Сагадак, Сагодак (запозичнення з монгольської) — назва повного набору для лучника — лук разом зі шкіряною сумкою або дерев'яним футляром зі стрілами, пізніше просто колчан зі стрілами.

Старовинний руський відповідник — туло, ймовірно від слова «тулити» (вкладати).

Рідко — те саме, що лук; чохол для рушниці, музичного інструмента тощо.
Були розповсюджені у тюркських народів, монголів, а також на Русі до XVII століття.

Від слова сагайдак походять прізвища Сагайдак, Сагайдачний.

Походження[ред.ред. код]

Назва походить від тюрк. sadaq — сагайдак, монг. sagadag — лук разом зі стрілами.

У літературі[ред.ред. код]

Іван Франко «Захар Беркут»:

… Тугар був старий вояк і старий ловець,— він не знав, що то тривога. Тож, не говорячи ані слова, не відзиваючися ні до кого, він вихопив важку залізну стрілу з сагайдака, положив на лук і намірявся до звіра…
Щит та меч Це незавершена стаття про зброю.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.