Бондаренко Дмитро Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Бондаренко
Народився 11 травня 1974(1974-05-11) (49 років)
Дніпродзержинськ
Діяльність письменник
Alma mater Дніпровський національний університет залізничного транспорту
Жанр Проза
Сайт: dmytro-bondarenko.com/tvory.html

Дмитро́ Бондаре́нко (*11 травня 1974, Дніпродзержинськ, Україна) — український письменник.

Про автора[ред. | ред. код]

Народився 1974 року. Закінчив Дніпропетровський державний технічний університет залізничного транспорту (ДІІТ).

Дипломант Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов» (2001 та 2003 років), лауреат премії фонду «Смолоскип» (2002 рік) — за збірки оповідань «Пацюк» та «Кохати по-дніпропетровськи».

2006 року роман автора «Сімнадцятий поверх» став призером читацьких симпатій конкурсу «Українська книга року Бі-Бі-Сі-2006». А в 2008 році за цей твір письменник був відзначений 1-ю премією представництва ООН в Україні.

Призер всеукраїнського літературного фестивалю «Просто так» (2007 та 2010 років) у місті Коростень, призер дніпропетровського обласного конкурсу «Молода муза» (2008).

Лауреат літературних конкурсів «Міське оповідання — 2010» (м. Дніпропетровськ), «Прекрасне поруч — 2010» (м. Київ)

Переможець в номінації «Читацьких уподобань» конкурсу «Літературна надія Дніпра — 2011»

В 2015—2016 роках англомовний переклад книги «Сімнадцятий поверх» неодноразово досягав першого місця в списку бестселерів американського AMAZON в категорії «Східноєвропейська література», а також потрапляв до ТОП-100 в категорії «Медичні трилери».

На початку 2017-го отримав відзнаку «Найкращий письменник року» від дніпровської премії «Артіс 2016»

На сьогоднішній день є автором одинадцяти книжок. Найновіша — роман «Неочікувана робота» (2021 рік)

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • «Пацюк: збірка оповідань» (2003) — Сімнадцять гостросюжетних оповідань з несподіваним закінченням в дусі О'Генрі та Мопассана тримають увагу читача до останнього слова та торкаються «вічних» тем: кохання, грошей і злочинів з ними пов'язаних.
  • «Риба на вечерю: роман» (2004) — До чого можуть призвести ревнощі? Головного героя роману Кирила Захарченка ревнощі до своєї молодої дружини доводять до того, що він навіть змушений переховуватися від закону. Рятуючи себе, герой потрапляє на самісіньке дніпропетровське «дно»…
  • «Кохати по-дніпропетровськи: збірка оповідань» (2005) — Кохати по-дніпропетровськи? Це як? П'ятнадцять захоплюючих і гостросюжетних оповідань про кохання від майстра «короткої прози» дніпропетровця Дмитра Бондаренка можливо дадуть вам відповідь на це питання.

Збірка оповідань «Кохати по-дніпропетровськи» відзначена дипломом Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов».

Оповідання зі збірки друкувалися у журналах і газетах — «Двое», «Про жизнь», «Свічадо», (м. Дніпропетровськ), «Однокласник» (м. Київ), «Химери бруківки» (м. Львів). У книзі використані ілюстрації з цих видань.

Два оповідання — «Фатальна суперниця» та «Математика» увійшли до альманаху «Гранослов-2003», виданню Міжнародного літературного конкурсу найкращих творів молодих українських літераторів.

В оформленні обкладинок використані фото Дениса Курбатова,/* dkurbatov.com */ (м. Дніпропетровськ)

  • «Сімнадцятий поверх: роман» (2006) — Історія молодого дніпропетровця, який дуже любив свою дружину, але таємно мріяв про якусь іншу жінку. Просто іншу. Фахівці з сімейної психології одразу охрестять стан менеджера Кості кризою 3-х (4-х, 5-х) років подружнього життя. Сублімація головного персонажа втілюється у життя з перших сторінок: він вирішує зняти повію — ніби і дружині морально не зрадив, і собі дав розраду. Та це прагнення повертається до урбанізованого мачо обличчям страху перед невиліковною хворобою. Герой отримує покарання за класичними канонами християнської моралі: перелюб відлунив каяттям.

Книга стала призером читацьких симпатій конкурсу «Українська книга року Бі-Бі-Сі-2006». У 2015—2016 роках англомовний переклад книги «Сімнадцятий поверх» неодноразово досягав першого місця в списку бестселерів американського AMAZON в категорії «Східноєвропейська література», а також потрапляв до ТОП-100 в категорії «Медичні трилери».

  • «Красуні і бандити: роман» (2008) — Чому красиві дівчата закохуються в бандитів? Дніпропетровська красуня Таня, яка працює в супермаркеті, не дуже замислюється над цим питанням, але чомусь закохується і закохується.

Книга стала «Книгою місяця» за версією українського книжкового порталу «Буквоїд».

  • «Як стати президентом?: роман» (2010) — У школі ми всі сміялися з нього… Історія хлопця, який з дитинства мріяв стати президентом. Проаналізувавши біографії знаменитих американських і українських президентів він зрозумів у чому полягав головний рецепт успіху.
  • «Дніпропетровськ і дніпропетровці» (2011) — Книга містить чотирнадцять гостросюжетних оповідань, головні герої яких — сучасні дніпропетровці, які потрапляють у різні цікаві і часто небезпечні ситуації.
  • «Роман з революцією.: роман» (2013) — Леся ніколи не зраджувала своєму чоловікові, але несподівано в її місто — Дніпропетровськ прийшла Помаранчева революція…
  • «Золото і діамант.: роман» (2015) — Багато років Олександр Кравченко був «підкаблучником» у своєї стервозної дружини, допоки одного разу не знайшов у старому сараї якусь диковинну коробку…
  • «Гроші» (2017) - Чотирнадцять гостросюжетних оповідань з несподіваним закінченням про гроші і все що з ними пов'язано.
  • «Неочікувана робота»:. роман" (2021) — Виявилося, що це був не нещасний випадок… Детективна історія з життя дніпропетровських програмістів 2000-х років, у часи становлення українського айті.

Цитати[ред. | ред. код]

  • На моє особисте переконання — У тому, що люди стали менше читати книжок найперше винні самі письменники. Уже, здається, ніхто достеменно і не пам'ятає звідки пішла ота мода писати якнайскладніше і не притримуючись якогось ясного і зрозумілого сюжету.
  • «Дмитро Бондаренко: Просто я, як митець, намагаюся писати так, щоби і розважити читача і одночасно дати йому самому подумати про ситуацію і навколо твору, і навколо нього самого.», Регіон Онлайн, номер за 15.11.2005

Посилання[ред. | ред. код]