Будинок культури

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Будинок культури — частина культурно-дозвіллєвого комплексу, до якого входять: школа, клуб, бібліотека (шкільна та публічна), та різноманітні громадські об'єднання, метою існування котрих є забезпечення культурного відпочинку населення.

Раніше, ще в радянські часи ця одиниця називалася клубом, але в наш час поняття клуб та будинок культури розмежовані.

У радянські часи будинки та палаци культури провадили масово-політичну і культурно-освітню роботу, спрямовану на комуністичне виховання і організацію дозвілля трудящих. Вони пропагували політичні, наукові та виробничо-технічні знання, організовували гуртки, виставки, кінофестивалі, сприяли розвитку народної творчості. Певною мірою будинки культури заміняли релігійні установи.

За часів незалежної України частина будинків культури була закрита через нерентабельність або приватизована. Інфраструктура будинків культури перебуває на бюджетному фінансуванні та продовжує використовуватись для задоволення культурних потреб населення. Їх функції та задачі переосмислюються відповідно до потреб сучасного суспільства.

Вплив російсько-української війни[ред. | ред. код]

Найчисельнішою групою об'єктів культурної інфраструктури, які зазнали пошкоджень чи руйнувань, є клубні заклади та будинки культури — 48 % від загальної кількості закладів культурної інфраструктури, які зазнали збитків. Загалом постраждали 701 клубний заклад станом на 25 квітня 2023 року.[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Через російську агресію в Україні постраждали вже 1464 об’єкти культурної інфраструктури. МКІП.

Джерела[ред. | ред. код]