Населення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Населення
Зображення
Досліджується в демографія, демографічна статистика і соціальна демографія
Географія теми географія населення
CMNS: Населення у Вікісховищі
«Демографічна Піраміда» — Графічний метод відображення статево-вікового складу населення
Розміщення всесвітнього населення у 1994.

Насе́лення, людність — сукупність людей, що постійно живуть у межах якоїсь конкретно вказаної території (районі, місті, області, частини країни, країні, континенту чи всієї земної кулі тощо). Наука, яка вивчає розмір, структури, динаміку руху і розвиток людности, зветься демографією.

Людність з точки зору демографії має статеву, вікову, соціальну, етнічну (та ін.) структури.

Процеси народження, старіння, смертности, зміни генерацій — у демографії звуться природним рухом населення. На відміну від нього — міграція називається механічним рухом населення.

Стан людности на сьогодні у світі[ред. | ред. код]

Докладніше: Населення Землі

За даними демографічної науки на початку нашої ери на Землі нараховувалося близько 200 млн осіб, у 1000 р. — 275 млн, у середині 17 ст. — 500 млн, у 1850 — 1,3 млрд, у 1900 — 1,6 млрд, у 1950 — 2,5 млрд, у 1970 — 3,6 млрд, за даними на 1999 рік, чисельність людности світу становила 6 млрд.

Зараз чисельність людности Землі становить 8.095.808.023 особа. Протягом ХХ ст. кількість людей зросла вчетверо. У містах мешкає 51 % населення, у селах — 49 % (див. також: урбанізація).

Стан населення України[ред. | ред. код]

Докладніше: Населення України

Загальна кількість населення України, за загальними підрахунками, наприкінці XVIII століття становила 7,9 мільйона осіб. До середини XIX століття зросло до 12,1 млн.

У 1913 році кількість людности сягала 35,2 мільйона осіб.

Сучасні тенденції демографічного розвитку України характеризуються багатьма чинниками — стабілізацією рівня народжуваности і смертности [1], зменшення дитячої та материнської смертности, старіння людности, значне погіршення здоров'я. Вдвічі більше людей помирає, ніж народжується. Україна мала людність чисельністю 52,2 млн осіб 1992 року та була шостою з найбільших країн Європи на час здобуття незалежности. З того часу її людність зменшилось на 4,6 млн осіб (9,7 %) за 11 років. Неважко спрогнозувати якою низькою буде чисельність людности, якщо вона буде зменшуватись майже на півмільйона щороку. Ясно, що значне старіння людности призведе до збільшення демографічного навантаження на працездатне населення.

Чисельність людности України на 1 липня 2020 становила 43 733 762 осіб[1]. За чисельністю людности країна займає сьоме місце в Європі після Росії, Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії та Іспанії і 35-те у світі. Середня густота людности 77 осіб на 1 квадратний кілометр. Густота [2] населення найбільша в Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Харківській областях, найменша в Херсонській, Чернігівській, Кіровоградській та Житомирській областях. В національному складі переважають етнічні українці, що становлять понад 79 % всіх громадян України.

Зараз Україна стоїть перед порогом глибокої демографічної кризи, переступивши який буде неможливо відновити навіть сьогоднішню чисельність населення. Проте на державному рівні не приділяється достатньої уваги для вирішення цих проблем. Успіх економічних перетворень неможливий без рішучих дій у соціально-демографічній області. З кожним роком ця проблема стає дедалі актуальнішою для майбутнього України.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 17 квітня 2008. 

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]