Бузина трав'яниста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бузина трав'яниста
Бузина трав'яниста
Бузина трав'яниста
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
- Судинні (Tracheophyta)
- Насінні (Spermatophyta)
- Покритонасінні (Magnoliophyta)
- Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Айстериди (Asterids)
- Campanulids
Порядок: Черсакоцвіті (Dipsacales)
Родина: Адоксові (Adoxaceae)
Рід: Бузина (Sambucus)
Вид: Бузина трав'яниста
Біноміальна назва
Sambucus ebulus L.
Посилання
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Sambucus ebulus L.


Gatunek leczniczy darkgreen on 102 255 0 6C transparent.svg Gatunek trujący.svg Бузина трав'яниста (лат. Sambucus ebulus L.) — багаторічна трав'яниста рослина 50-150 см заввишки. Листки непарнопірчасті, з 5-9 загостреними листочками. Квітки зібрані в суцвіття, дрібні. Пелюстки квіток зовні блідо-рожеві, всередині - білі.

Плоди — чорні кістянки. Цвіте рослина в червні-липні, іноді протягом усього літа, ягоди достигають восени. Поширена бузина трав'яниста на пагорбах, узліссях, схилах, де утворює значні зарості. На зиму стебла відмирають. Рослина має своєрідний неприємний запах. Росте по всій території України.

Сировина[ред.ред. код]

3 лікувальною метою застосовують корені бузини трав'янистої. Їх викопують рано навесні або пізно восени. Миють у холодній воді, подрібнюють, прив'ялюють кілька днів на сонці, після чого досушують у теплих приміщеннях, що добре провітрюються.

Хімічний склад[ред.ред. код]

Хімічний склад бузини трав'янистої зовсім не вивчений наукою, але гадають, що він близький до бузини чорної[1]. Отруйна рослина[2].

Застосування[ред.ред. код]

Корені бузини трав'янистої знайшли широке застосування в народній медицині при запальних захворюваннях нирок, хворобах сечового міхура, ревматизмі, ішіасі, цукровому діабеті. Беруть 1 чайну ложку подрібненого кореня рослини на 1 склянку води, кип'ятять на малому вогні 10 хв і настоюють 1 год. Відвар рекомендується пити при розладах кровообігу (серцевих та нирковик набряках), неспецифічному поліартриті, подагрі.[1].

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Товстуха Є.С. Фітотерапія. - К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5
  2. В.Я. Заячук, М.В. Косінський Класифікація та морфометричні показники отруйних рослин Поділля / Науковий вісник НЛТУ України Збірник науково-технічних праць. - 2005, Вип. 15.2. ISSN:1994-7836

Джерела[ред.ред. код]

  • Товстуха Є.С. Фітотерапія. - К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5
Листок дуба Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.