Бєліменко Арсен Ахмедович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Арсен Беліменко
Особисті дані
Повне ім'я Арсен Ахмедович Бєліменко
Народження 27 жовтня 2000(2000-10-27) (23 роки)
  Харків, Україна
Зріст 185 см[1]
Вага 82 кг[1]
Громадянство  Україна
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Хуст»
Юнацькі клуби
20??—2013
2013
2014—2016
2016—2017
Україна «Арсенал» (Харків)
Україна «Іллічівець» (Маріуполь)
Україна «Арсенал» (Харків)
Україна «Металіст» (Харків)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2017 Україна «Металіст Юніор» (амат.)
2018 Україна «Металіст 1925» 1 (−1)
2019 Україна «Металіст Юніор» (ЧХО)
2019 Україна «Арена» (Харків) (ЧХО)
2019—2020 Україна «Металіст 1925» 1 (−2)
2020—2021 Україна «Вовчанськ» (ЧУСА)
2021—2022 Україна «Вовчанськ» 8 (−12)
2022—2023 Україна «Хуст» 14 (−10)
2024— Україна «Хуст» 0 (−0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 5 лютого 2024.

Арсен Ахмедович Бєліменко (нар. 27 жовтня 2000, Харків, Україна) — український футболіст, воротар ФК «Хуст».

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у Харкові[2]. Вихованець харківського «Арсеналу» (перший тренер — Олександр Пивоваров)[3]. Окрім «канонірів» у ДЮФЛУ грав також за «Іллічівець» та харківський «Металіст».

З 2017 року виступав за «Металіст Юніор» — фарм-клуб харківського «Металіста 1925»[4]. На початку березня 2018 року був включений до заявки головної команди, «Металіста 1925»[4][3][5]. За першу команду харків'ян дебютував 2 червня 2018 року в переможному (5:1) виїзному поєдинку 33-го туру Другої ліги проти миколаївського «Суднобудівника». Арсен вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[6].

У лютому 2019 року був на перегляді в краматорському «Авангарді»[7]. Навесні того ж року провів чотири матчі за харківську «Арену» у Першій лізі чемпіонату України U-19 та один — у Чемпіонаті Харківської області[2].

У серпні 2019 року повернувся до «Металіста 1925»[2]. 13 серпня 2020 року дебютував у Першій лізі чемпіонату України в домашньому матчі проти «Кременя» (4:2), провівши за свій клуб всі 90 хвилин гри[8]. За результатами голосування вболівальників харків'ян був визнаний найкращим гравцем цього матчу[9]. 7 вересня 2020 року, на початку наступного сезону, припинив співпрацю з «Металістом 1925»[10].

У першій половині сезону 2020/21 провів за ФК «Вовчанськ» у Чемпіонаті України серед аматорів 9 матчів, у яких пропустив 4 м'ячі. Був включений до збірної півріччя турніру за версією SportArena як воротар № 2[11][12].

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Профіль гравця [Архівовано 2 грудня 2019 у Wayback Machine.] на офіційному сайті ФК «Металіст 1925»
  2. а б в Арсен Бєліменко — гравець ФК Металіст 1925. metalist1925.com. Металіст 1925. 14.08.2019. Архів оригіналу за 23 грудня 2019.
  3. а б Арсен Бєліменко — гравець ФК Металіст 1925. metalist1925.com. Металіст 1925. 03.03.2018. Архів оригіналу за 23 грудня 2019.
  4. а б Металіст 1925 дозаявив Арсена Бєліменка. metalist1925.com. Металіст 1925. Процитовано 11 лютого 2021.
  5. Металіст 1925 припинив співпрацю з Хамільтон-Роллінгсом і підписав воротаря
  6. «Суднобудівник» — «Металіст 1925». Архів оригіналу за 8 жовтня 2019. Процитовано 8 жовтня 2019.
  7. Пріхна та Бєліменко на перегляді в «Авангарді». fc-metalist.com. 26 лютого 2019. Архів оригіналу за 23 грудня 2019.
  8. Металіст 1925 результативному матчі впорався з Кременем. sportarena.com. 13 серпня 2020. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 11 лютого 2021.
  9. Арсен Бєліменко — найкращий гравець матчу Металіст 1925 — Кремінь. metalist1925.com. Металіст 1925. Архів оригіналу за 19 лютого 2021. Процитовано 11 лютого 2021.
  10. Металіст 1925 дякує за співпрацю Арсену Бєліменку. metalist1925.com. Металіст 1925. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 11 лютого 2021.
  11. Чемпіонат ААФУ. Збірна першого півріччя. sportarena.com. 19 грудня 2020. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 11 лютого 2021.
  12. 33 найкращих гравці півріччя: називають журналісти. aafu.org.ua. ААФУ. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 11 лютого 2021.

Посилання[ред. | ред. код]