Металіст (Харків)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Металіст
Емблема клубу
Повна назва ФК «Металіст» Харків
Прізвисько «Жовто-сині»
Рік заснування 1925
Місто Харків, Україна
Стадіон «Металіст»
Вміщує 41 307
Президент Сергій Курченко
Головний тренер Ігор Рахаєв
Ліга Прем'єр-ліга
2012-13 2
Домашня
Виїзна


«Металі́ст» — український футбольний клуб з Харкова. Один з найстаріших сучасних українських клубів, заснований у 1925 році. Володар Кубка СРСР 1988 року, срібний призер Чемпіонату України з футболу 2012-2013, п'ятиразовий бронзовий призер чемпіонатів України: 2007, 2009, 2010, 2011 і 2012.

Історія[ред.ред. код]

Колишні назви:

  • 19251946: ХПЗ (Харківський паровозобудівний завод)
  • 1946: «Трактор»
  • 19461949: «Дзержинець»
  • 19491966: «Авангард»
  • 1967—дотепер: «Металіст»

Радянський період[ред.ред. код]

У грудні 1925 р. при Харківському паровозобудівному заводі створили футбольну команду. В 30-х рр. центрами футбольного життя України були радянські Харків з Києвом та польський Львів. Харків'яни часто були основою для збірної УРСР, яка успішно грала товариські матчі з іншими республіками. Та й збірна Харкова була однією з найсильніших в Радянському Союзі. За збірну СРСР грали, наприклад, Костянтин Фомін, Іван Привалов та Микола Кротов. У вищій лізі виступали місцеві «Сільмаш» (у 1938 р.) і «Спартак» (двічі: 1938; 1941 — першість перервали через радянсько-німецьку війну)

З 1945 до 1955 року найкращим клубом міста був «Локомотив», який провів 4 сезони у вищій лізі (1949, 1950, 1953 (9 місце), 1954), в 1956 році вибула з Чемпіонату СРСР, поступившись місцем команді «Авангард», який отримав право представляти Харків на всесоюзній арені спортивне товариство «Авангард» з 1956 року.

«Металіст»

Кольори ігрової
форми в кінці 60-х років

Повернутися на колишній високий рівень харківський футбол зумів лише у кінці 50-х рр. Тодішній «Авангард» зумів пробитися до вищої ліги чемпіонату Радянського Союзу в 1960 р. Наступного, 1961 року клуб добився найвищої позиції в історії виступів у вищій лізі — 6-ої. На своєму стадіоні харків'яни поступились лише двічі (у 15 матчах) і зуміли обіграти тбіліське «Динамо» і московське «Торпедо», відповідно, бронзового і срібного призерів тої першості. Лідерами колективу були Микола Уграїцький, Микола Масленников, Володимир Ожередов, Євген Панфілов, Володимир Онисько, Микола Корольов і Юрій Нестеров. Але після ще 2 сезонів команда повернулася до нижчих ліг. В 1966 р. головним тренером клубу став відомий у минулому нападник і капітан київського «Динамо» Віктор Каневський. Під його керівництвом (19671971) «Металіст» (нову назву клуб отримав у 1967 р.) тримався у першій десятці команд 1 ліги, але не зумів здобути підвищення у класі. В 1975 р. харків'яни, зайнявши 19-е м. серед 20 команд опустилися до 2 ліги.

У 1977 р. команду почав тренувати Євген Лемешко. Саме з цим наставником пов'язані більшість досягнень «Металіста» у 80-х рр. Тоді ж у команду прийшов досвідчений 30-річний захисник «Карпат» Ростислав Поточняк, який згодом стане капітаном колективу. У 1978 році харків'яни виграють українську зону 2 ліги і виходять до першої. За три роки в 1 лізі (19791981) після 7-го і 3-го місць «Металіст» вийшов до найвищої ліги, вигравши у 1981 р. першу союзну лігу.

«Металіст»

Кольори ігрової
форми в середині 80-х

Склад «Металіста» у фіналі-88 (вказано ігри та голи в усьому турнірі)
Гравець Ігор Голів
Ігор Кутепов 2 -1
Руслан Колоколов 3
Ігор Яловський ( 51') 4
Микола Романчук 3
Іван Панчишин 7
Олег Деревинський 5
Олександр Іванов 5 1
Роман Хагба ( 79') 2
Леонід Буряк 6 1
Віктор Ващенко 6
Олександр Баранов ( 46') 7 3
Ігор Якубовський (К) 7 1
Юрій Тарасов 7 2
Гурам Аджоєв 3 1

Сезон 1982 клуб завершив на 12 позиції, пропустивши лише 32 голи у 34 матчах (3-я найкраща оборона першості). Надійно в обороні відіграли Ростислав Поточняк, Віктор Камарзаєв, Сергій Кузнецов і Віктор Каплун, який до того виступав у київському «Динамо». Наступного року «металісти» зайняли 11 місце, але головним успіхом був вихід до фіналу Кубка СРСР. В 1/16 фіналу українці здолали аламаатинський «Кайрат» — 0:0 (пенальті — 6:5), потім на виїзді, в Єревані вірменський «Арарат» — 4:2 та кутаїське «Торпедо» — 0:0 (пенальті 4:3). У півфіналі 19 березня «Металіст» грав з ЦСКА на полі суперника у столиці СРСР. Армійська команда у 80-х рр. грала не на найвищому рівні й наступного сезону навіть опустилася до першої ліги. Харків'яни перемогли 1:0 (гол забив оборонець Косолапов). У фіналі 8 травня 1983 року в Москві трофей здобув «Шахтар» (Донецьк). Єдиний м'яч «гірників» забив на 23-й хв. Ященко після прострілу Грачова.

Цього року у складі харків'ян перші матчі провів нападник Юрій Тарасов, який прийшов з друголігового «Маяка» (Харків). 23-річний Тарасов відразу став головним бомбардиром, забивши пержого ж сезону 7 м'ячів. У чемпіонаті-84 він забив 17 голів, встановивши рекорд клубу за кількістю забитих м'ячів в одній першості.

Команда під час домашнього матчу чемпіонату України 2009–2010 з «Таврією» 3 квітня 2010 року

У 1988 році клуб знову вийшов до фіналу і цього разу його виграв — 2:0 проти «Торпедо» (Москва). Голи здобули Аджоєв і Баранов. Вперше «Металіст» здобув право грати у єврокубках після перемоги в Кубку Радянського Союзу. У сезоні 1988/89 клуб стартував у Кубоку володарів кубків, де в 1/16 фіналу обіграв югославський «Борац», а в 1/8 поступився голландській «Роді».

У 1989 р. «металісти» посіли найвище у вісімдесятих роках 7-е місце у вищій лізі. У 1991 році розіграно останній чемпіонат СРСР. Харків'яни посіли тоді 15-у позицію. В еліті радянського футболу клуб був 14 сезонів. Найвищим місцем стало 6-е у 1961 році. Найбільше матчів у вищій лізі за «Металіст» зіграв Юрій Тарасов — 220. Він же став найкращим голеадором харків'ян у «вишці» — 61 забитий м'яч.

В незалежній Україні[ред.ред. код]

З 1992 року «Металіст» став виступати в національних турнірах України. У вищій лізі чемпіонату України харків'яни дебютували в 1992 році і двічі поспіль займали 5-е місце. В ці ж роки «Металіст» досяг найвищого результату і в розіграшах Кубка України: в 1992 році клуб під керівництвом Леоніда Ткаченко вийшов у фінал турніру, але в додатковий час поступився одеському «Чорноморцю», а наступному сезоні харків'яни були півфіналістами цього турніру. Після трьох сезонів виступу у вищій лізі команда покинула групу найсильніших команд країни і повернулася до її лав через чотири роки, ставши бронзовим призером турніру команд першої ліги. У 2000 та 2002 роках «Металіст» під керівництвом Михайла Фоменка повторив свій попередній найкращий результат — 5 місце у вищій лізі.

Але вже за підсумками наступного чемпіонату харків'яни вибули із вищої ліги, зайнявши останнє місце в вищій лізі. Проте в першому ж сезоні команда під керівництвом тренера Геннадія Литовченка, повернула собі прописку в еліті українського футболу.

Нову сторінку в історії клубу ознаменувала покупка клубу харківським олігархом Олександром Ярославським, який майже відразу запросив на пост головного тренера команди Мирона Маркевича. У 2006 році під його керівництвом «Металіст» спочатку повторив своє найкраще досягнення, посівши 5-е місце за його підсумками. А вже наступного року «Металіст» впевнено взяв 3-є місце чемпіонату України, обігнавши найближчого переслідувача на 14 очок і відставши від 2-го місця на 2 очки, повторивши цей результат в п'яти наступних чемпіонатах. Крім того, команда двічі ставала півфіналістом кубку України.

В цей же час розпочинаються і постійні виступи клубу на євроарені. Після здобуття «бронзи» чемпіонату України 2006/2007 «Металіст» потрапив до Кубка УЄФА на сезон 2007/2008, де в першому раунді поступився англійському «Евертону».

Після повторного здобуття «бронзи» чемпіонату України 2007/2008 «Металіст» знову потрапив до Кубка УЄФА на сезон 2008/2009, де в першому раунді обіграв турецький «Бешикташ» за сумою двох матчів. В груповому етапі здобув перше місце, обігравши турецький «Галатасарай», грецький «Олімпіакос», португальську «Бенфіку» і звівши внічию матч з німецькою «Гертою». В 1/16 «Металіст» двічі обіграв італійську «Сампдорію», але в 1/8 поступився за рахунок голу, забитому на чужому полі, київському «Динамо».

Рішенням ФФУ клуб позбавлений бронзових медалей 2008 "за договірний матч із «Карпатами» (Львів). Також «Металіст» повинен був розпочати чемпіонат України 2011–2012 рр. із −9 очками. Наразі рішення призупинене до рішення Міжнародного арбітражного спортивного суду у Лозанні (Швейцарія).

2009 року «Металіст» дебютував в Лізі Європи. Після двох перемог над хорватською «Рієкою» в третьому кваліфікаційному раунді, «Металіст» поступився в плей-оф австрійському «Штурму».

2010 року «Металіст» обіграв в плей-оф Ліги Європи кіпрську «Омонію» і вийшов в груповий етап. В першому матчі групового етапу «Металіст» обіграв на виїзді «Дебрецен» (Угорщина) з рахунком 5:0. У наступному матчі вдома «Металіст» поступився ПСВ Ейндговен — 0:2. Потім «Металіст» переміг «Сампдорію» (Італія) — 2:1, та з таким же рахунком «Дебрецен». Далі були дві нічиї: «Сампдорія» — «Металіст» 1:1, ПСВ — «Металіст» 0:0. У 1/16 фіналу ЛЄ УЄФА «Металіст» двічі програв «Баєру» (Леверкузен) — 0:4 (вдома) та 0:2.

У сезоні сезоні 2011–2012 команда знову впевнено подолала кваліфікацію Ліги Європи, розгромивши з рахунком 4-0 французький «Сошо», після чого виграла групу. Навесні команда дійшла до 1/4 фіналу, де поступилася португальському «Спортінгу».

Наступного року команда знову виграла група Ліги Європи, вийшовши в першому раунді плей-оф на англійський «Ньюкасл».

Наприкінці 2012 року стало відомо про конфлікт Ярославського з мером Харкова Геннадієм Кернесом, який виявив бажання повернути в комунальну власність ОСК «Металіст»[1]. 24 грудня Ярославський заявив що його змусили продати клуб «Металіст»[2] і він покинув пост президента[3]. Головним інвестором клубу стала група компаній «ГазУкраїна-2009», яка купила клуб за суму близько 300 млн євро за даними ЗМІ. Новий власник, Сергій Курченко, пообіцяв за три роки виграти чемпіонат, а за 5 — єврокубок[4]

Справа про договірний матч з «Карпатами» 2008 року[ред.ред. код]

17 серпня 2010 року стало відомо, що Контрольно-дисциплінарний комітет Федерації футболу України визнав договірною гру «Карпати» — «Металіст» у Львові 19 квітня 2008 року. Згідно з рішенням, результат гри було анульовано, зараховано обом командам технічні поразки, обидва клуби оштрафовані на 25 тис. доларів, з них знято по 9 очок у сезоні 2010–2011 років. Рішенням було заборонено займатися футболом довічно на той час футболісту «Карпат» Євгену Лащенкову та генеральному директору «Металіста» Євгену Краснікову, низка функціонерів «Карпат» були відсторонені на менші строки: генеральний директор Ігор Дедишин — на п'ять років, почесний президент Петро Димінський — на рік, а виконавчий директор Прем'єр-ліги Єфремов, який в той час працював у «Карпатах», — на шість місяців. Крім того, на 10 тисяч доларів футболісти, які брали участь у тому матчі (10 гравців), а на 5 тисяч доларів — 5 гравців «Карпат»[5][6].

18 серпня 2010 року «Металіст» подав до Апеляційного комітету ФФУ з вимогою скасувати рішення КДК ФФУ, яке стосується «Металіста», оскільки рішення прийнято з численними порушеннями матеріальних і процесуальних норм статутних і регламентних документів ФФУ, УЄФА та ФІФА, в тому числі з грубими порушеннями Дисциплінарних правил ФФУ, законодавства України тощо[7].

Апеляційний комітет Федерації футболу України ухвалив рішення про зняття з «Металіста» та «Карпат» по 9 очок у сезоні 2011–2012 років[8]. Президент «Металіста» Олександр Ярославський заявив, що клуб подасть апеляцію до Спортивного арбітражного суду у Лозанні, а сама гра була чесною[9], після чого «Металіст» подав апеляцію на це рішення з вимогою скасування визнання матчу «Металіста» і «Карпат» договірним, всіх санкцій, накладений на «Металіст», Євгена Краснікова та Сергія Пшеничних, а також компенсації всіх витрат, пов'язаних з цією справою[10].

Оголошення вердикту у цій справі постійно переносилося: у квітні 2011 року з'явилась інформація про невизначений термін[11].

Інфраструктура[ред.ред. код]

Домашній стадіон клубу — обласний спортивний комплекс «Металіст», реконструйований до Євро-2012. Розрахований на 38633 глядачів (3-ій найбільший стадіон України).

Навчально-тренувальна база, смт Високий, липень 2009 року

Навчально-тренувальна база складається з двох сучасних комплексів: готельного з басейном та медико-відновлювального з тренувальними залами. До 2009 року проведено реконструкцію 6-ти футбольних полів[12].

У липні 2009 року було завершено реконструкцію навчально-тренувальної бази в смт Високий вартістю 86,54 млн грн. У ході реконструкції був побудований корпус із 50 двох- і одномісних номерів, VIP-зона з «люкс»-номерами, медико-реабілітаційний центр із басейном 17×8 м, а також зона допінг-контролю та прес-центр. Також були модернізовані футбольні поля[13].

Уболівальники[ред.ред. код]

«Металіст» — 4-5-й найпопулярніший футбольний клуб в Україні; опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведене 2011 року, показало, що «жовто-синіх» підтримують близько 4,4% українських футбольних уболівальників[14].

Активна підтримка «Металіста» є однією з найактивніших і найчисельніших серед фанатських рухів України. Приблизна чисельність фан-руху — 5—6 тисяч осіб. Друзями є фанати «Чорноморця» та «Кривбаса». Ворогами — фанати «Дніпра», «Динамо», «Ворскли», «Іллічівця», «Оболоні», «Шахтаря», «Металурга», «Арсенала».[15]

Відвідування[ред.ред. код]

Відвідуваність домашніх матчів «Металіста»[16], середня кількість глядачів на грі чемпіонату країни впродовж сезону:

  • Жовтий колір — перша ліга.

Склад команди[ред.ред. код]

Поточний склад команди:[17][18]

Основний склад[ред.ред. код]

Основний склад сезону 2012/2013
Позиція Гравець
3 Аргентина ЗХ Крістіан Вільягра
4 Україна ЗХ Андрій Березовчук
6 Аргентина ЗХ Марко Торсільєрі
8 Україна ПЗ Едмар
9 Аргентина НП Хонатан Крістальдо
10 Бразилія ПЗ Клейтон Шав'єр
14 Україна НП Володимир Гоменюк
15 Аргентина НП Алехандро Гомес
17 Україна ЗХ Сергій Пшеничних
19 Аргентина ПЗ Чако Торрес
20 Бразилія ЗХ Марсіо Азеведо
22 Україна ПЗ Денис Кулаков
Позиція Гравець
23 Аргентина ПЗ Себастьян Бланко
24 Нігерія ПЗ Аїла Юссуф
29 Україна ВР Олександр Горяїнов
30 Сенегал ЗХ Папа Гує
32 Україна ПЗ Олег Краснопьоров
35 Україна ВР Богдан Шуст
41 Україна ПЗ Ілля Чередниченко
43 Україна ПЗ Юрій Ткачук
45 Україна ЗХ Олександр Осман
50 Бразилія НП Жажа
81 Україна ВР Владимир Дишленкович
82 Україна ПЗ Павло Ребенок

Молодіжний склад[ред.ред. код]

Позиція Гравець
14 Україна ЗХ Олександр Азацький
Україна ПЗ Олександр Андрієвський
58 Україна НП Володимир Барілко
59 Україна НП Богдан Бойчук
56 Україна ПЗ Максим Боровець
Україна НП Роберт Гегедош
Україна ПЗ Юрій Голубка
Україна ЗХ Іван Зотько
Україна ВР Данило Каневцев
Україна ПЗ Юрій Копина
Україна ПЗ Владислав Краєв
Україна ПЗ Богдан Куксенко
Позиція Гравець
Україна ПЗ Тарас Куцій
Україна ВР Олексій Маник
Україна ЗХ Олександр Процевський
46 Україна НП Артем Радченко
Україна ЗХ Євгеній Радченко
Україна ПЗ Олексій Рикун
Україна ПЗ Сергій Сизий
Україна ПЗ Остап Толочко
Україна ПЗ Олександр Цяцька
Україна ЗХ Ілля Чаргазія
63 Україна ЗХ Павло Череватенко
27 Україна ПЗ Юрій Чонка

Відомі гравці[ред.ред. код]

Детальніше див. Категорія:Футболісти «Металіста» (Харків)

Сезони «Металіста»[ред.ред. код]

Клуб виступає у змаганнях з 1926 року по теперішній час. Найкращим сезоном для «Металіста» був сезон 1988 року, коли клуб виграв єдиний наразі трофей — Кубок СРСР. Крім того, «Металіст» брав участь у фіналах кубка СРСР (сезон 1983) і України (сезон 1992) роках відповідно, а також шість разів поспіль з 2007 по 2012 роки ставав бронзовим призером чемпіонату України.

Символіка[ред.ред. код]

Емблема[ред.ред. код]

Гімн[ред.ред. код]

Титули[ред.ред. код]

Рішенням САС від 2 серпня 2013 року команда «Металіст» позбавлена бронзових медалей чемпіонату.[19]

Рекордсмени клубу[ред.ред. код]

Гравці з найбільшою кількістю м'ячів[ред.ред. код]

Станом на 29 червня 2014 року

# Ім'я Період Чемпіонат Кубок Єврокубки Інші Всього
1 Україна Марко Девич 2006-2013 84 4 10 0 98
2 СРСР Микола Корольов 1956-1966
1969
82 4 0 0 86
3 СРСР Володимир Лінке 1976-1985
1994-1996
77 4 0 0 81
4 СРСР Юрій Тарасов 1983-1991
1993-1994
61 11 2 0 74
5 СРСР Нодар Бачіашвілі 1978-1982 67 1 0 0 68
6 СРСР Юрій Цимбалюк 1973-1977
1981
52 4 0 0 56
7 Україна Олександр Карабута 1991-2000 46 5 0 0 51
8 Бразилія Клейтон Шав'єр 2010-2014 38 0 10 0 48
9 СРСР Станіслав Берников 1977-1983 37 4 0 0 41
10 СРСР Сергій Малько 1974-1975
1978-1982
38 2 0 0 40


  • Інші — Національний Суперкубок

Гравці з найбільшою кількістю матчів[ред.ред. код]

Станом на 30 червня 2014 року

# Ім'я Період Чемпіонат Кубок Єврокубки Інші Всього
1 Україна Олександр Горяїнов 1993-1995
1997-2003
2005-д.ч.
422 32 37 0 491
2 СРСР Володимир Лінке 1976-1985
1994-1996
351 25 0 0 376
3 СРСР Микола Корольов 1956-1966
1969
353 8 0 0 361
4 СРСР Іван Панчишин 1985-1990
1992-1994
1996-1998
282 35 4 0 321
5 СРСР Євген Панфілов 1958-1969 312 8 0 0 320
6 СРСР Юрій Сивуха 1976
1979-1988
268 38 2 0 308
7 СРСР Олександр Савченко 1965-1973 260 15 0 0 275
8 СРСР Віктор Арістов 1967-1973 254 16 - - 270
9 Сенегал Папа Гує 2006-2014 206 14 49 0 269
10 СРСР Олександр Косолапов 1974-1978
1980-1983
249 17 0 0 266
  • Інші — Національний Суперкубок

Література[ред.ред. код]

  • Соскин А. Всё о футболе. Страны. Клубы. Турниры. Футболисты. Тренеры. Судьи. — Москва, «Физкультура и спорт», 1972. — 448 с.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Харьковские власти хотят вернуть стадион Металлист себе
  2. Александр Ярославский: «Меня вынудили продать клуб»
  3. Ярославский грозится перестать финансировать Металлист
  4. Заява Сергія Курченка
  5. З «Металіста» і «Карпат» знято по 9 очок. Champion.com.ua. 17.08.2010.
  6. Федерація футболу України. Рішення КДК щодо матчу «Металіст» − «Карпати».
  7. «Металіст» подав скаргу до Апеляційного комітету ФФУ «Металіст» подав скаргу у ФФУ. ФК «Металіст». 18.08.2010.
  8. Рішення апеляційного комітету ФФУ: зменшено покарання для учасників договірного матчу «Металіст» — «Карпати». Champion.com.ua. 19.10.2010.
  9. «Металіст» буде боротися за справедливість в Лозанні. Prosport.tsn.ua. 20.10.2010.
  10. «Металіст» оскаржив рішення ФФУ у Лозанні. Prosport.tsn.ua. 02.11.2010.
  11. В Лозанне отложили рассмотрение апелляции Металлиста. Sport.ua. 27.04.2011. (рос.)
  12. «Управління з координації підготовки та проведення фінальної частини «ЄВРО-2012» інформує». ХОДА. 17 жовтня 2008. Процитовано 17.10.2008. 
  13. Компанія «DCH» завершила реконструкцію навчально-тренувальної бази ФК «Металіст» у Харківській області (рос.)
  14. За які клуби вболівають українські любителі футболу (kiis.com.ua, 06.07.2011)
  15. Найбільші фанатські рухи в Україні
  16. За даними довідників Юрія Ландера і веб-сторінки fpl.ua
  17. «Основний склад ФК «Металіст» Харків». Процитовано 16.08.2013. 
  18. «Склад команди «Металіст» (Харків)». Процитовано 16.08.2013. 
  19. «Металіст» позбавлений бронзових нагород

Див. також[ред.ред. код]