Валківський свищик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Валківський свищик
Зображення
Країна походження  Україна
Статус нематеріальної культурної спадщини Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України[d]

Валківський свищик — виріб із глини, звукова народна іграшка, що має два основних та один або два додаткові отвори для видобування звуків. Традиція виникла у Валківському повіті Харківської губернії: завдяки наявності великих родовищ глини по всій території повіту гончарні родини або майстерні були майже в кожному селі. У 2020 році внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини[1].

Опис[ред. | ред. код]

Базова форма для валківського свищика — це вареник, який перебуває на трьох опорних точках, одна з яких — мундштук, тобто місце для свистка[2]. Може бути частково вкритий поливою. Найчастіше вживані форми: птах, півник, коник, козлик, веприк. Виліплюють валківські свищики без застосування гончарного кола чи моделюючих форм. Утворення звуку відбувається завдяки наявності всередині забавки повітряної камери та мінімум двох отворів з неї на поверхню. За потреби виріб після висихання декорують ангобами переважно білого та червоно-коричнєвого кольору.

Відомі майстри[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. МКІП включило три елементи до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Міністерство культури та інформаційної політики України. 10 серпня 2020.
  2. Солодовнік, Марія (18 листопада 2021). "Іграшка, що має голос": що таке і чим особливий валківський свищик. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 2 лютого 2023.