Варшавське повстання (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Варшавське повстання
Powstanie Warszawskie
Жанр військовий фільм, документальний фільм, драма
Режисер Jan Komasad
Сценарист Ян Олдаковський, Пйотр Слівовський, Йоанна Павлюськевич, Ян Комаса (автор ідеї сценарію)
Оператор оператори військової кінохроніки повстання
Композитор Бартош Хайдецький, звук Бартош Путкевич
Монтаж Йоанна Брюль, під опікою Міленії Фідлер
Кінокомпанія Музей Варшавського повстання, Ян Олдаковський, Пйотр Слівовський, керівник: Анджей Бештак, Ґреґож Ольковський
Дистриб'ютор Польща Next Film
Тривалість 85 хв.
Мова польська
Країна Польща
Рік 2014
Дата виходу 9 травня 2014
IMDb ID 3737878
powstaniewarszawskiefilm.pl
CMNS: Варшавське повстання у Вікісховищі

«Варшавське повстання» (пол. Powstanie Warszawskie) — польський військовий фільм 2014 року про Варшавське повстання. Фільм повністю змонтований з оригінальних і автентичних кінохронік, знятих під час повстання 1944 року. Кіноматеріал оцифровано, оброблено, кольоризовано та додано звук, таким чином відтворивши історію Варшавського повстання очима двох молодих братів-репортерів, учасників боїв. Прем'єра відбулася 9 травня 2014 року.

Створення[ред. | ред. код]

Кінохроніку повстання знімало Бюро інформації та пропаганди Армії Крайової, щоб зберегти кадри історичних подій для майбутніх поколінь.

6 годин оригінальної хроніки, яка збереглася, піддано обробці й розташовано за хронологією.

Реставратори дослідили та забрали пил і дефекти з плівки, а повну цифрову реконструкцію, а також кольоризацію та корекцію кольору здійснила студія «Orka» (Польща). Важливо було усунути тремтіння образів у кадрі, пульсування образів і недосконалість експозиції плівки. Наступним кроком стало розмальовування кінофільму. З цією метою було створено довідкову базу даних з кількох тисяч фотографій тодішнього одягу, зброї, будівель, вітрин, вказівників, типів доріг, бруківки і т. п. Для консультацій запрошено дослідників історії Варшави, спеціалістів у галузі архітектури та урбаністики, істориків зброї та працівників Музею Варшавського повстання. Під час розмальовування у відповідний колір іноді доводилося вгадувати потрібну барву через поганий стан плівки (можливо, її проявляли поспіхом чи зберігали в невідповідних умовах).

Музей Варшавського повстання також вирішив, що фільм повинен бути зі звуком. Для керівництва цим процесом запрошено звукорежисера Бартоша Путкевича. Важливо було правильно передати навколишні постріли та вибухи, а також прочитати за губами те, що говорять герої — в цьому допомагали фахівці-кримінологи.

Критика[ред. | ред. код]

Після прем'єри з'явилися зауваження, що фільм просто передає перебіг подій, сюжет розповіді надто повільний і нецікавий для молоді[1].

Галерея[ред. | ред. код]

Кадри з фільму:

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]