Волоочко вохристе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Волоочко вохристе

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Воловоочкові (Troglodytidae)
Рід: Волове очко (Troglodytes)
Вид: Волоочко вохристе
Troglodytes ochraceus
Ridgway, 1882
Ареал виду
Ареал виду
Посилання
Вікісховище: Troglodytes ochraceus
Віківиди: Troglodytes ochraceus
ITIS: 563529
МСОП: 22711500
NCBI: 109449

Волоочко вохристе[2] (Troglodytes ochraceus) — вид горобцеподібних птахів родини воловоочкових (Troglodytidae). Поширений у Центральній Америці.

Поширення[ред. | ред. код]

Вид поширений у гірських регіонах в Коста-Риці, Панамі та суміжних районах Колумбії. Мешкає переважно у вологих епіфітних гірських лісах, а також у напіввідкритих місцях, таких як узлісся, високі зарості та пасовища з деревами. Висота над рівнем моря зазвичай коливається від 900 до 2450 м, але іноді реєструється на висоті від 600 м (2000 футів) до 3000 м.

Опис[ред. | ред. код]

Птах має довжину 9,5 см і вагу 9,5 г. Зовні схожий на волоочко співоче (Troglodytes aedon), але з яскравішим забарвленням та широкими жовтуватими надбрівними смужками. Його верхні частини коричневі, а нижні частини вохристі, стаючи білуватими до черева. Боки обличчя жовтувато-вохристі.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Харчуються комахами та павуками, на яких полює серед гілок, стовбурів і масивів моху, епіфітів і ліан. Ці птахи активно добувають їжу серед рослинності парами або сімейними групами, а також у складі змішаних зграй. Будує гніздо у формі чаші серед звисаючих епіфітів на гілках висотою 5–15 м. Яйця висиджує самиця одна протягом двох тижнів, а ще приблизно через два пташенята залишають гніздо.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2022). Troglodytes ochraceus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 23 грудня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання[ред. | ред. код]