Вона більше не говорить… вона стріляє

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вона більше не говорить… вона стріляє
Elle cause plus... elle flingue
Жанр кінокомедія і кримінальний фільм
Режисер Мішель Одіар
Сценарист Мішель Одіар
У головних
ролях
Анні Жирардо, Albert Augierd, André Poussed, Бернар Бліє, Bernard Dumained, Bernard Mussond, Carlo Nelld, Catherine Samied, Charles Southwoodd, Даніель Прево, Даррі Коул, Dominique Zardid, Henri Attald, Жан Карме, Marcel Gassoukd, Maurice Auzeld, Maurice Biraudd, Michel Dupleixd, Мішель Галабрю, Pierre Duncand, Robert Vidalind, Roger Careld і Yves Barsacqd
Тривалість 87 хв.[1]
Мова французька
Країна  Франція
Рік 1972
IMDb ID 0068535

Вона більше не говорить… вона стріляє (фр. Elle cause plus... elle flingue) — франко-італійський фільм режисера Мішеля Одіара, що вийшов 1972 року.

Сюжет[ред. | ред. код]

Розмонда, знана як «Принцеса» міських нетрів у Шампіньї-сюр-Марн біля Парижа. За допомогою своїх слуг, вона переробляє в машині, що грає самбу, трупи тих, хто потрапляє до її рук. Їхні кістки використовуються церковниками як «святі реліквії». Одного разу приходить спеціальне замовлення на мощі Ісуса. Тоді ж у Шампіньї-сюр-Марн з'являється схожий на Ісуса бітник. Далі Розмонда зустрічає Герберта, журналіста, який приїжджає в цей регіон, щоб зробити фоторепортаж про забруднення паризьких околиць.

Історія створення[ред. | ред. код]

Знімання фільму відбувалося у Франції з 20 березня по 17 травня 1972 року. Місця знімання включали: Шампіньї-сюр-Марн, розташований у долині Марни, та абатство Руайомон, поблизу Аньєр-сюр-Уаз, у Валь-д'Уазі. Натомість інтер'єри були зняті на фабриках La Victorine у Ніцці.[2] Фільм вийшов у Франції з 23 серпня 1972 року, а в Італії він вийшов у травні наступного року.

Всупереч тому, що можна було б подумати, цей фільм не є продовженням фільму «Вона не п'є, не курить, не фліртує, але… вона розмовляє» ! / Elle boit pas, elle fume pas, elle drague pas, mais… elle cause!". Насправді, хоча актори частково збігаються, сюжет і герої цих двох фільмів абсолютно не пов'язані між собою. Початкова назва фільму була «Своя справа — вічність / Son business c'est l'éternité», але продюсер фільму вирішив змінити її, щоб скористатися успіхом попереднього фільму, вже заснованого на парі Анні Жирардо / Мішель Одіар.

У ролях[ред. | ред. код]

Актор Персонаж
Анні Жирардо Клара Тромпетт, знана як Роземон-дю-Буа-де-ла-Фазандер
Бернар Бліє інспектор Каміль Бістінґо
Моріс Біро Герберт
Роже Карель Семмі
Жан Карме Шерстяна Нога
Даррі Коул суперінтендант Адрієн Бонду
Мішель Галабрю кардинал
Андре Пусс Макс
Катрін Самі Кларисса, вдова Герберта
Чарльз Саутвуд бітник
Анрі Атталь L'affreux
Даніель Прево інспектор
Домінік Зарді Рітон «la teigne» («Метелик»)
Ів Барсак інспектор
П'єр Дункан Фернан

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. Elle cause plus, elle flingue (1972) Michel Audiard (фр.).