Вєхов Микола Кузьмич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Кузьмич Вєхов
Николай Кузьмич Вехов
Народився 15 травня 1887(1887-05-15)
Вольськ
Помер 6 листопада 1956(1956-11-06) (69 років)
Москва
Країна Російська імперія, СРСР
Діяльність ботанік
Галузь ботаніка, селекція
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор наук
Відомий завдяки: селекціонуванню бузку
Нагороди Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

CMNS: Вєхов Микола Кузьмич у Вікісховищі
Бузок «Пам'ять про Вєхова» селекції М. К. Вєхова (1952) в колекції Ботанічного саду МДУ

Вє́хов Мико́ла Кузьми́ч (рос. Ве́хов Никола́й Кузьми́ч, 15 травня 1887 — 6 листопада 1956) — російський селекціонер-дендролог, доктор сільськогосподарських наук, професор, протягом тридцяти років керував Липецькою дослідно-селекційною станцією[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Батько Миколи Кузьмича Вєхова — Кузьма Іванович Вєхов, походив з волзьких селян. До моменту народження первістка Миколи він значився міщанином міста Вольська Саратовської губернії, а в 1902 році — вже саратовським купцем.

У віці 15 років Микола лишився без батька. У 1904 році після закінчення Саратовського училища він вступив до Московського сільськогосподарського інституту. Його залишили при кафедрі лісівництва професора М. С. Нестерова[2].

У 1932 році вийшла його книга «Вегетативне розмноження чагарникових і деревних рослин».

У 1941-1944 роках працював старшим лісничим Саратовського сільськогосподарського інституту.

З середини 40-х років XX століття займався селекцією бузку.

У 1947 році було присвоєно звання професора. Вивів нові сорти бузку і чубушника: «Комсомолець», «Казбек», «Арктика», «Снігова буря», «Зоя Космодем'янська», «Ельбрус», «Гном» та ін.. Одним з досягнень Вєхова і його колег слід вважати, що при виведенні нових сортів бузків вони домагалися, щоб кожен новий сорт мав своє призначення[3].

У 1954 році виїхав з Мещерки до Москви через загострення хвороби, яка вимагала операції.

Помер 6 листопада 1956 року у віці 69 років.

Друковані праці[ред. | ред. код]

  • Вехов Н. К. Обзор фенологических наблюдений и погоды на Раифской лесной даче. — 1924.
  • Вехов Н. К. Вегетативное размножение кустарниковых и древесных растений. — 1932.
  • Вехов Н. К. Из опытов отводкового размножения древесных растений. — 1947.
  • Вехов Н. К. Отводковое размножение декоративных деревьев и кустарников. Размножение лилий стеблями. — 1947.
  • Вехов Н. К. Жасмин. — Москва : Московский рабочий, 1952. — 56 с.
  • Вехов Н. К. Сирени. — Москва : Изд-во М-ва коммун. хозяйства РСФСР, 1953.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Становление и развитие сельскохозяйственной науки Липецкой области. Архів оригіналу за 17 травня 2013. Процитовано 7 червня 2011.
  2. Вехов, Н. В. «Лунный свет», «Балет мотыльков», «Эльбрус» и другие... О русском учёном-дендрологе Николае Кузьмиче Вехове (1887—1956) // Московский журнал. — 2008. — № 12.
  3. Вехов Н. К., Вехов В. Н. Хвойные породы лесостепной станции. — М.: Изд-во Минсельхоза РСФСР, 1962. — 250 с.

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Юнченко А. Трудная, но счастливая жизнь // Сыроежка. — 1999. — Сент.—окт. — № 9/10. — С. 10.
  • Н. К. Вехов — основатель Лесостепной опытно-селекционной станции // Звезда [Становлян. р-н]. — 2004. — 17 июня.