Ботаніка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Diversity of plants image version 5.png

Бота́ніка (дав.-гр. βοτανικός — той, що стосується трав, від дав.-гр. βοτάνη — трава, пасовисько[1]) — розділ біології, що вивчає рослини, гриби і водорості: їх будову, життєдіяльність, розмноження, хвороби, історію розвитку, географічне поширення, класифікацію тощо, а також структуру, розвиток і розміщення на земній кулі рослинних угруповань.

Досліджує біологічну різноманітність світу рослин, систематизує і класифікує рослини, досліджує їх будову, географічне поширення, еволюцію, популяційно-видову, флористичну та ценотичну диференціацію, історичний розвиток, функціональну біогеоценотичну і біосферну роль, корисні властивості, фіторесурсні потенції, вплив на рослинність антропогенних чинників, вишукує раціональні шляхи збереження й охорони флори. Та основна мета ботаніки як науки — одержання й узагальнення нових знань про світ рослин у всіх проявах його існування.

Основні ботанічні дисципліни: систематика, морфологія, анатомія рослин, ембріологія, палеоботаніка, географія рослин, ботанічна географія, геоботаніка, ботанічне ресурсознавство, а також альгологія, бріологія, птеридологія.

Вона поділяється на кілька спеціальних дисциплін, таких як ідентифікація і класифікація рослин (таксономія), вивчення їхнього внутрішнього формування (морфологія рослин), їхній внутрішньої будови (анатомія рослин), їхньої мікроскопічної будови (гістологія рослин), функціонування і перебіг життя (фізіологія рослин), їхнє поширення по поверхні Землі і їхнє оточення (екологія рослин). Палеоботаніка вивчає викопні рослини, економічна ботаніка займається використанням рослин. Садівництво, сільське господарство і лісівництво також є галузями ботаніки.

Історія[ред.ред. код]

У процесі розвитку ботаніка диференціювалася на ряд окремих наук, з яких найважливіші: морфологія рослин — наука про будову і розвиток основних органів рослин; з неї виділилися: анатомія (гістологія) рослин, що вивчає внутрішню будову рослинного організму; клітинна біологія рослин, що вивчає особливості будови рослинної клітини; ембріологія рослин, яка досліджує процеси запліднення і розвитку зародка у рослин; фізіологія рослин — наука про життєдіяльність рослинного організму, близько пов'язана з біохімією рослин — наукою про хімічні процеси в них; генетика рослин вивчає питання мінливості і спадковості рослин; завдання систематики рослин — вивчення й класифікація усіх видів рослин і створення системи рослинного світу; палеоботаніка (фітопалеонтологія) вивчає викопні рослини і близько пов'язана з філогенією рослин, завданням якої є відтворення історичного розвитку рослинного світу; географія рослин (фітогеографія) — наука про закономірності поширення рослин на земній кулі; з неї виділились екологія рослин — наука про взаємовідношення рослинного організму і середовища — та фітоценологія (геоботаніка) — наука про рослинні угруповання.

Виділяють ще ряд спеціалізованих дисциплін, які вивчають окремі групи рослинного світу, наприклад альгологія — науку про водорості, мікологію — про гриби, ліхенологію — про лишайники, бріологію — про мохоподібні, дендрологію — про деревні породи, палінологію — про будову спор і пилку і т. д. На основі ботаніки розвинулися такі галузі науки, як мікробіологія, фітопатологія, фармакологія тощо. З успіхом ботанічної науки тісно пов'язаний розвиток агрономічних дисциплін. Все більшого значення набуває використання рослин в народному господарстві, вони широко застосовуються у різних галузях промисловості (харчовій, хімічній, текстильній та ін.), ідуть на виготовлення різноманітних лікарських препаратів, антибіотиків тощо.

Розвиток ботаніки пов'язаний з практикою людини, з використанням рослинних багатств. Перший оглядовий твір з ботаніки належить учневі Арістотеля — Теофрасту (372–287 до н. е.). В 1 століття н. е. римські автори Діоскорід і Пліній Старший доповнили ці відомості. Середньовічні вчені продовжили накопичення описової інформації, розпочате античними вченими. В епоху Відродження в зв'язку із збагаченням відомостей про рослини виникла потреба в систематизації рослинного світу. Великі заслуги в справі упорядкування ботанічних знань належать Карлу Ліннею, який в середині 18 століття запровадив бінарну номенклатуру рослин, першим зробив спробу класифікації рослинного світу та розробив штучну систему, розподіливши рослинний світ на 24 класи.

Винахід мікроскопа, успіхи у хімії, техніці створили умови для розвитку анатомії, клітинної біології, ембріології рослин і вивчення мікроскопічних рослин. Фізіологія рослин тісно пов'язана з розвитком хімії і фізики; успішно вона починає розвиватися лише наприкінці 18 — на початку 19 ст., коли були відкриті дихання і фотосинтез у рослин, досліджені мінеральне живлення, їхній ріст і розмноження.

Еволюційне вчення Чарльза Дарвіна стало основою для подальшого розвитку ботаніки. З удосконаленням методики досліджень в 19 — на початку 20 ст. збагачуються відомості про рослинний світ; починається розробка філогенетичних систем, розвиваються нові галузі ботаніки — фітогеографія, екологія, палеоботаніка, фітоценологія та генетика рослин.

Напрямки досліджень[ред.ред. код]

Основні напрямки досліджень:

Головні розділи[ред.ред. код]

Методи досліджень в ботаніці[ред.ред. код]

Сучасна ботаніка використовує комплекс різних методів (описовий, порівняльний, експериментальний та ін.) та знання із суміжних наук. Деякі з них:

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Ботаніка: Підручник / Т. А. Решетняк, І. А. Бобкова, Л. В. Варлахова. — 2006, Київ, Здоров'я.
  • Ботаніка. Систематика несудинних рослин. / М. Ф. Бойко. — Київ: Видавництво Ліра-К, 2013. — 276 с.
  • Фармацевтична ботаніка. Підручник. А. Г. Сербін, Л. М. Сіра, Т. О. Слободянюк. / Під редакцією Л. М. Сірої. — Вінниця: Нова книга, 2007. — 488 с.
  • Біологія. Загальна біологія. Ботаніка. Зоологія: Навчальний посібник / А. О. Слюсарєв, О. В. Самсонов, В. М. Мухін; За ред. В. О. Мотузного Міністерство освіти і науки України. — 6-те вид., стер.. — К.: Вищ. школа, 2005. — 622 c.
  • Ботаніка: Підручник для студ. вуз. / І. М. Григора, С. І. Шабарова, І. М. Алейніков. — К.: Фітосоціоцентр, 2004. — 476 c.
  • Ботаніка: Підручник для студ. вуз. / Ф. К. Тихомиров, С. І. Шабарова, І. М. Алейніков. — К.: Урожай, 1996. — 416 c.
  • Botany / Moore R., Clark W. Dennis, Stern Kingsley R.. — Madrid: WCB, 1995. — 823 c.
  • Ботаніка: навч. посіб. для викладачів і студ. вузів / С. П. Романщак. — К.: Вищ. школа, 1995. — 544 c.
  • Ботаніка: Анатомія і морфологія рослин: навчальний посібник для студентів природничих факу / М. І. Стеблянко, К. Д. Гончарова, Н. Г. Закорко. — К.: Вищ. школа, 1995. — 384 c.
  • ВАК України. Паспорт спеціальності.
  • Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.


Листок дуба Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.