Відбійний молоток

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Відбі́йний молото́к — ручний інструмент ударної дії (переважно пневматичний), яким відбивають від масиву неміцні гірські породи, розлущують тверді й мерзлі ґрунти, асфальтові і бетонні покриття, розбирають фундаменти, стіни тощо.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Перші відбійні молотки в Україні з'явилися в Донбасі 1914 р. на руднику Бунге Російсько-Бельгійського товариства (пізніша назва – шахта "Юний Комунар", м. Єнакієве).

Відбійні молотки бувають пневматичні, електричні і бензинові. Використовуються в основному пневматичні відбійні молотки, які складаються з пускового і ударного пристроїв.

Бойок здійснює поступально-зворотні рухи з частотою 1000—1500 ударів/хв.

Винайшов інструмент Чарльз Кінг і запатентував його в 1894.

Див. також[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]