Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ЄВРЕЙСЬКИЙ АНТИФАШИСТСЬКИЙ КОМІТЕТ (ЄАК)

ЄВРЕЙСЬКИЙ АНТИФАШИСТСЬКИЙ КОМІТЕТ (ЄАК) — громад. орг-ція євреїв СРСР. Діяла з лют. 1942 по листоп. 1948. Пропозицію про створення ЄАК висунуто на мітингу представників єврейс. народу 24 серп. 1941 у Москві, організованому за сприяння НКВС СРСР. Військово-політ. становище СРСР в цей час було важким, тому його кер-во намагалось отримати допомогу від країн антигітлерівської коаліції, в першу чергу — США (у складі антигітлерівської коаліції — з 11 груд. 1941), де великий політ. та екон. вплив мали єврейс. громади.

Спочатку НКВС намагався ініціювати створення ЄАК через впливових діячів єврейс. партії Бунд В.Альтера та Г.Ерліха, які з 1940 перебували в Бутирській в’язниці. Їм запропонували організувати Міжнар. єврейс. к-т, гол. призначенням якого повинна була б стати боротьба євреїв усього світу з гітлерівською Німеччиною. Проте з невід. причин, коли робота над утворенням к-ту вже розпочалася, Г.Ерліх та В.Альтер були вдруге заарештовані, звинувачені в антирад. діяльності й страчені. В лют. 1942 рад. кер-во повернулося до ідеї заснування ЄАК, головою якого призначили єврейс. актора та громад. діяча С.Міхоелса. К-т був організований при Радінформбюро, яке очолював Лозовський А. (справжні ім’я та прізвище — Соломон Дрідзо; він же став і відповідальним за роботу к-ту). Осн. напрямками діяльності ЄАК були: 1) встановлення міжнар. зв’язків з єврейс. громадами країн антигітлерівської коаліції; 2) участь у викритті людиноненависницької політики гітлерівської Німеччини та її союзників; 3) поширення інформації щодо нацистського геноциду євреїв; 4) пропаганда героїчних вчинків євреїв-воїнів Червоної армії (див. Радянська армія), участь євреїв у русі Опору.

7 квіт. 1942 ЄАК опублікував свою першу відозву до світ. єврейства за 47 підписами відомих письменників, театральних діячів, лікарів та євреїв-військовослужбовців. К-т розпочав також випуск газ. «Ейнікайт» («Єдність») мовою ідиш, в якій закликав єврейс. народ активно боротися з нацизмом. Члени к-ту виступали в ЗМІ, звертаючись до євреїв усього світу із закликом підтримати героїчну боротьбу народів СРСР. ЄАК провів мітинги єврейської громадськості (трав. 1942, квіт. 1944). Важливу роль у його роботі відігравало встановлення міжнар. контактів. С.Міхоелс та поет І.Фефер 1943 відвідали США, Велику Британію, Канаду та Мексику. Під час Курської битви 1943 вони виступили на 47-тис. мітингу єврейс. громади в м. Нью-Йорк. Під впливом ЄАК у США виникло 2230 єврейських к-тів допомоги СРСР (див. Єврейські антифашистські організації допомоги СРСР 1941—1945), які об’єднала Єврейс. рада к-тів допомоги СРСР на чолі з фізиком-теоретиком А.Ейнштейном та єврейс. письменником Ш.Ашем. За допомогою єврейс. орг-цій було зібрано гроші, на які придбано для Червоної армії 1 тис. танків, 500 літаків, одяг, взуття, військ. обладнання та ін.

Подібні к-ти підтримки СРСР були створені у Великій Британії та в ін. країнах. ЄАК відіслав до зарубіжних ЗМІ 23 125 статей, 12 рукописів книг, більше ніж 3000 фотографій. Було проведено 944 радіопередачі на Велику Британію та США. За рішенням ЄАК утворена ред. рада «Чорної книги» — книги свідчень про нацистські злочини щодо євреїв. У раду ввійшли представники США, Великої Британії, Палестини та ЄАК. ЄАК виступав також і на захист євреїв у СРСР. Рад. письменник І.Еренбург засудив поширення в країні антисемітських настроїв і ганебні твердження, що «ніхто євреїв не бачив на фронті». ЄАК активно допомагав євреям, які поверталися на визволені від нацистів території.

Чл. ЄАК хоча й підтримували створення Держави Ізраїль, але не були прихильниками виїзду євреїв з СРСР до Палестини. 1944 ЄАК звернувся до В.Молотова і Л.Кагановича з пропозицією підтримати проєкт створення єврейс. автономії в Криму. Це стало одним із приводів для організації антисемітської кампанії в СРСР 1946—48. МГБ СРСР звинуватило діячів ЄАК у бурж.- націоналістичній діяльності. 20 листоп. 1948 рішенням політбюро ЦК ВКП(б) ЄАК як «центр антирадянської пропаганди» було ліквідовано. Співробітники МГБ вбили С.Міхоелса. В груд. 1948 — квіт. 1949 у справі ЄАК заарештовано 110 осіб. 18 лип. 1952 Військ. колегія Верховного Суду СРСР винесла смертний вирок 13 особам, у т.?ч. 5 вихідцям з України, відомим єврейс. письменникам і поетам Д.Бергельсону, Д.Гофштейну, Л.Квітко, П.Маркішу, І.Феферу. 12 серп. 1952 всі вони були страчені.

22 листоп. 1955 рішенням Військ. колегії Верховного Суду СРСР судовий вирок засудженим чл. ЄАК був скасований через відсутність складу злочину. Реабілітовані були й ін. особи, репресовані у зв’язку з цією справою.

Література

Еврейский антифашистский комитет. В кн.: Реабилитация: Политические процессы 30–50-х годов. М., 1991; Исторические судьбы евреев в России и СССР: начало диалога. М., 1992; Пам’ятати заради життя: Матеріали круглого столу з приводу 40-річчя загибелі членів Єврейського антифашистського комітету. К., 1993.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Автор: Ф.Л. Левітас.; url: http://history.org.ua/?termin=EAK; том: 3