Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ЄМЕЦЬ Василь Костянтинович

ЄМЕЦЬ Василь Костянтинович (27(15).12.1890—06.01.1982) — бандурист-віртуоз, бандурний майстер, письменник, учасник української революції 1917—1921. Н. в с. Жаборівці (нині смт Шарівка Богодухівського р-ну Харків. обл.) в козац. родині. В домі своїх батьків часто слухав спів кобзарів, зокрема І.Кучугури-Кучеренка, П.Гащенка, П.Древченка, М.Кравченка. 6 груд. 1911 в м-ку Охтирка відбувся його перший виступ, на якому він співав «Розриту могилу» Т. Г. Шевченка. Цей виступ мав надзвичайний резонанс у місті. 1911 поступив на фіз.-мат. ф-т Харків. ун-ту. Одночасно вдосконалював своє мист-во гри на бандурі й учив інших. 1912 у харків. тижневику «Сніп» опублікована перша стаття Є. «Відродження бандури». 1913 отримав запрошення від бандуриста-віртуоза М.Богуславського приїхати до Єкатеринодара (нині м. Краснодар). Тут Є. заснував свою першу кобзарську школу, яка отримала назву «Перша кубанська кобзарська школа». Від 1914 навчався в Московському університеті. 1914 з успіхом виступав на всеслов’ян. концерті. 1916 відбувся дебют Є. на сцені Великого імператорського театру (нині Великий театр РФ), після якого його вперше в моск. пресі було названо віртуозом. Одночасно продовжив музичну освіту. Мав і своїх учнів. 1917—18 вчителював у жін. г-зії в м. Сосниця. В січ. 1918 у складі Бойового куреня військ. мін-ва Української Народної Республіки брав участь в обороні Києва від більшовицьких військ М.А.Муравйова. У берез.—квіт. 1918 служив у 4-му піх. полку ім. гетьмана Петра Дорошенка 1-ї козац. Синьої д-зії (див. Синя дивізія Армії УНР). 1918 у Києві за сприяння гетьмана П.Скоропадського організував Кобзарський хор. 3 листоп. 1918 у Києві під його кер-вом з тріумфом відбувся перший концерт Кобзарського хору. Виступав перед вояками Армії УНР, за ці концерти згодом був нагороджений Залізного Хреста орденом. 25 листоп. 1919 міністр освіти УНР Іван Огієнко направив Є.за кордон у концертне турне з тим, щоб «артист-бандурист» ознайомив «європейське громадянство з національним українським музичним інструментом — кобзою», фактично ж для того, щоб урятувати йому життя. Більше в Україну він не повернувся. У своїй книзі «Кобза та кобзарі» висловив надію, що мине лихоліття й український народ матиме свою державу. На еміграції в Берліні (Німеччина) та Празі (Чехословаччина) продовжив навчання в консерваторіях. 1923 в Празі заснував Другу капелу бандуристів, де навчалося бл. 50 учнів. 1924 отримав запрошення повернутися в Україну, від якого відмовився. Гастролював у Чехословаччині, Німеччині, Бельгії, Литві, Польщі, Франції, Канаді, США. Концерти Є. завжди проходили з величезним успіхом. Він був першим укр. митцем, який виступав з бандурою в Голлівуді (р-н у м. Лос-Анджелес, шт. Каліфорнія, США, — центр амер. кінематографії). Вперше виконав на бандурі «Місячну сонату» Л. ван Бетховена. Саме Є. познайомив Європу й Америку з укр. нац. інструментом — бандурою.

Є. постійно працював над удосконаленням бандури. Здійснив свою давню мрію «зробити наш національний інструмент приступним до грання класичної музики». Змайстрував т. зв. подвійну бандуру на 62 струни і виконував на ній не тільки народні пісні та думи, але й твори Л. ван Бетховена, В.-А.Моцарта, П.Чайковського, Ф.Шопена, М.В.Лисенка.

Є. — автор низки праць про кобзарів та кобзарське мист-во («Кобза та кобзарі». Берлін, 1923; «У золоте 50-річчя на службі України. Про козаків-бандурників». Голлівуд—Торонто, 1961, та ін.), музичних композицій («Гомін України», «З кримських гір», «Передзвони», «Над Дніпром», «Про Крути» та ін.).

П. у м. Лос-Анджелес.

Література

«Тризуб» (Париж), 1927, № 12, 19; 1930, № 3;

• Калиновський М. Бандурист Василь Ємець. В кн.: Пропам’ятна книга Українського народного дому у Вінніпеґу. Вінніпеґ, 1949;
• Вишинський С. З Харківщини до Голлівуду. Бандуристові В.Ємцеві з нагоди 40-річчя його мистецької праці. «Америка», 1951, 27 груд.; Василь Ємець: У золоте 50-річчя на службі Україні. Про козаків-бандурників. Голлівуд–Торонто, 1961; До 85-річчя кобзаря-віртуоза Василя Ємця. «Визвольний шлях», 1976, № 1; Помер Василь Ємець – бандурист, віртуоз. «Свобода», 1982, 9 січ.; «The Ukrainian Quarterly», 1982, N 1;
• Мартиненко О. Кобзар у фраку. «Українська спадщина», 1995, № 1;
• Наріжний С. Українська еміґрація. Культурна праця української еміґрації 1919–1939, ч. 2. К., 1999;
• Польовий Р. Кубанська Україна. К., 2002;
• Коваль Р. Бандурист-віртуоз Василь Ємець. «Незборима нація», 2005, № 1.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Автор: О.О. Ковальчук.; url: http://history.org.ua/?termin=Emec_V; том: 3