Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ЄРЕМЕНКО Андрій Іванович

ЄРЕМЕНКО Андрій Іванович (14.10.1892—19.11.1970) — військ. діяч. Н. в с. Марківка (нині с-ще міськ. типу Попаснянського р-ну Луган. обл.). Маршал Рад. Союзу (1955). Герой Рад. Союзу (1944), Герой Чехословаччини (1970). Учасник Першої світової війни та громадян. війни 1918—20. Закінчив Вищу кавалерійс. шк. (1923), Військ. акад. ім. М.Фрунзе (1935). Від черв. 1941 — ген.-лейтенант. Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 — заст. команд. Зх. фронтом (од лип. 1941), команд. Брянським фронтом (серп.—жовт. 1941), 4-ю Ударною армією (з груд. 1941), Пд.-Сх. (серп.—груд. 1942), Пд. (січ.—лют. 1943), Калінінським (квіт.—жовт. 1943), 1-м Прибалтійським (жовт.—листоп. 1943) фронтами, Окремою Приморською армією (лют.—квіт. 1944), 2-м Прибалтійським фронтом (з квіт. 1944), Четвертим Українським фронтом (од берез. 1945). Війська під командуванням Є. успішно діяли в битві під Москвою 1941—1942 та Сталінградській битві 1942—1943, у боях під час визволення Криму, Прибалтики, Чехословаччини. Після війни командував військами Прикарпатського, Західносибірського, Північнокавказ. військових округів. Од 1958 — у Групі ген. інспекторів Мін-ва оборони СРСР.

Депутат ВР СРСР 2—7 скликань. Нагороджений 5-ма орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, 4-ма орденами Червоного Прапора.

Похований у м. Москва. на Красній площі біля Кремлівської стіни.

Твори

Сталинград. М., 1961; В начале войны. М., 1964; Помни войну. Донецк, 1971; Годы возмездия, 1943–1945. К., 1985.

Література

Великая Отечественная война 1941–1945: Энциклопедия. М., 1985; Герои Советского Союза, т. 1. М., 1987.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Автор: Л.М. Хойнацька.; url: http://history.org.ua/?termin=Evremenko_A; том: 3