Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ІВАНИС Василь Миколайович

ІВАНИС Василь Миколайович (псевд. — О.Болотенко; 03.04. 1888—28.09.1974) — економіст, інженер-технолог, історик, педагог, політ. та громад. діяч Кубані. Дійсний чл. Наукового товариства імені Шевченка, чл. Українського історичного товариства, Української вільної академії наук. Н. в станиці Настасівська Кубанської обл. (нині Краснодарського краю, РФ). Початкову освіту здобув 1896—1904, коли проживав у кубанських станицях Настасівська, Полтавська, Слав’янська (нині м. Слав’янськ-на-Кубані; обидва в Краснодарському краї, РФ), які були заселені переважно українцями, середньотех. — 1904—08 у школі в Ростові-на-Дону (нині місто в РФ). Продовжив навчання спочатку в Моск. комерційному ін-ті, 1911—15 — у Новочеркаському політех. ін-ті. В роки Першої світової війни 1915 відвідував прискорені курси в Михайлівській артилер. шк. в Петрограді (нині м. Санкт-Петербург), після закінчення яких був командирований офіцером на Кавказ. фронт. Невдовзі направлений на військ. з-д на Донщині, де працював інженером. 1918—20 — чл. Кубанських рад, міністр торгівлі і пром-сті, прем’єр Кубанського уряду. 1920—48 — на еміграції в Чехословаччині, Польщі, Німеччині. Від 1927 — проф. Української господарської академії в Подєбрадах, від 1932 — проф. Українського технічно-господарського інституту в Німеччині. Одночасно впродовж восьми років головував у Союзі інженерів емігрантів та був гол. ред. час. «Український інженер», що виходив у Празі (Чехословаччина). Співпрацював з Українським науковим інститутом у Варшаві, який видав дві його монографії. Від 1948 — проживав у Канаді. Викладав у вищих навч. закладах, був інспектором укр. шкіл у Сх. Канаді, співпрацював із різними наук. і громад. орг-ціями, займався наук. роботою. Заст. голови НТШ в Канаді.

Осн. тв.: «Енергетичне господарство України і Північного Кавказу» (1934), «Промисловість України й Північного Кавказу» (1938), «Симон Петлюра — Президент України», «Імперіалізм Московщини, Росії та Совєтського Союзу» (обидва — 1952), «До проблеми Кавказу» (1960), «Боротьба Кубані за незалежність» (1968), «Стежками життя. Спогади в 5-ти кн. 1958—1962».

П. у м. Торонто (Канада).

Література

• Биковський Л. Василь Іванис. Стежками життя. Спогади, кн. 1–5. Буенос-Айрес – Новий Ульм. 1958–1962. «Український історик», 1967, № 3–4;
• Марунчак М. Біографічний довідник до історії українців Канади. Вінніпеґ, 1986;
• Його ж. Історія українців Канади, т. 2. Вінніпеґ, 1991;
• Польовий Р. Кубанська Україна. К., 2002.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Автор: О.О. Ковальчук.; url: http://history.org.ua/?termin=Ivanys_V; том: 3