Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ІВАНИЧІ

ІВАНИЧІ — с-ще міськ. типу Волинської області, райцентр. Розташов. в пд. ч. обл., за 89 км від м. Луцьк. Залізнична станція. Нас. 6,9 тис. осіб (2004).

Вперше згадано під 1545 в люстрації Володимирського замку. Володіли містом шляхтичі Іваницькі. В цей час І. перебували під владою Великого князівства Литовського. Після Люблінської унії 1569 відійшли до Польщі. Після 3-го поділу Польщі 1795 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) — у складі Російської імперії. 1919 захоплені Польщею. Від 1939 с-ще возз’єднано з ін. укр. землями в складі УРСР. В роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 було окуповане гітлерівцями від 23 черв. 1941 до 20 лип. 1944.

Райцентр 1946—58 та від 1966. С-ще міськ. типу — від 1951.

На тер. сучасних І. знайдено поселення доби бронзового віку 2 тис. до н. е.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Автор: В.В. Головко.; url: http://history.org.ua/?termin=Ivanychi; том: 3