Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ІДОЛИ, кумири

ІДОЛИ, кумири (від грец. εϊδωλον — зображення, образ, подоба) — статуетки з каменю, кістки, дерева та глини, що вважаються тими чи ін. групами людей, носіями надприродної сили. Мають звіроподібну або антропоморфну форму. В Давній Русі для позначення дерев’яних або кам’яних зображень божеств, які ставилися на узвишшях або в капищах, вживалося слово «кумири» (воно має праболг. (тюркське) походження). Найдавніші І. русів описані в «Записці» Ібн Фадлана. В «Повісті временних літ», де йдеться про реформу язичництва часів Володимира Святославича, згадуються дерев’яні І. Перуна, Хорса, Дажбога, Стрибога, Симаргла й Мокоші. На розкопках давніх городищ археологи знайшли чимало стовпоподібних кам’яних І., найвідоміший з них — Збруцький ідол.

Література

• Аничков Е.В. Язычество и Древняя Русь. «Записки Историко-Филологического факультета императорского Университета» (СПб.), 1914, ч. 117;
• Рыбаков Б.А. Язычество Древней Руси. М., 1987;
• Русанова И.П., Тимощук Б.А. Языческие святилища древних славян. М., 1993.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Автор: Т.Л. Вілкул.; url: http://history.org.ua/?termin=Idoly_kumyry; том: 3