Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ІКОНОГРАФІЯ ЯК СПЕЦІАЛЬНА ІСТОРИЧНА ДИСЦИПЛІНА

ІКОНОГРАФІЯ ЯК СПЕЦІАЛЬНА ІСТОРИЧНА ДИСЦИПЛІНА. Предметом дослідження іконографії (від грец. είκών — зображення, γράφω — пишу) є особливий тип джерел, в яких інформація зафіксована у вигляді зображень. Об’єктом дослідження іконографії виступають твори живопису, графіки, іконотворчості, скульптури, прикладного малярства тощо. Вивчає наскельні малюнки, петрогліфи, мініатюри (див. Мініатюра книжкова), гравюри (у т. ч. книжкові), ілюстрації, картини, портрети на папері та полотні, в емалі, ікони, фрески тощо. Іконографія досліджує зображення, історію їх появи, виникнення малярських стилів у різні істор. епохи, техніку виконання, встановлює авторську приналежність творів, форми фіксації зорової інформації та методику її інтерпретації.

Іконографія розробляє теор. прийоми та методи для визначення достовірності творів, здійснює їхнє датування, встановлює адекватність відображення дійсності та автентичності подій у наявних мистецьких тв. з метою використання отриманих сукупних даних в істор. дослідженнях.

Предметна область іконографії — простежити розвиток духовної к-ри, світогляду, обрядів, смаків людини завдяки та через будь-який вид зображень у певний хронологічний період розвитку цивілізації, встановити адекватність взаємозв’язків малярського мист-ва із заг. цивілізаційним поступом.

Перші іконографічні зображальні твори у вигляді наскельних малюнків виникли в епоху палеоліту пізнього. На тер. України відомі знахідки з Мезина та Межиріча: розмальовані червоною вохрою кістки мамонта, браслети з меандровим орнаментом, фігурки жінок. У Межирічі знайдено перший в Європі малюнок на кістці із зображенням поселення, який вважають пейзажем, або першим картографічним джерелом. Зображення птахів, звірів є в Кам’яній Могилі.

З розвитком матеріальної та духовної к-ри зображення зазнали великих змін, хоча осн. прийоми їх створення залишилися традиційними. До скіф. (див. Скіфи) часів належать зразки худож. виробів, оформлені у звіриному стилі, золота пектораль вагою 1150 г (Товста Могила) та ін.

За часів Київської Русі з’являються кольорові мініатюри. Так називали портрети невеликого розміру та малюнки, якими ілюстрували тексти. Розвиток книжкової мініатюри в умовах запровадження друкарської техніки спричинив появу гравюри. Одними з перших укр. гравюр є зображення апостола Луки та орнаменти в кн. «Апостол» Львівський 1574, виконані І.Федоровим. 1622 Касіян Сакович у Києво-Печерській друкарні опублікував «Вірші на жалосний погреб зацного рицера Петра Конашевича Сагайдачного, гетьмана війська... запорозкого». Видання ілюстроване портретом П.Конашевича-Сагайдачного на коні з рушницею, зображеннями герба Війська Запорозького і сцени захоплення козаками Кафи.

Портрети (графічні та малярські) істор. постатей та сцени істор. подій є важливим інформаційним джерелом.

Іконографія тісно пов’язана з дослідженнями ін. спеціальних історичних дисциплін — біографістикою, геральдикою, генеалогією, вексилологією, уніформознавством, кінодокументознавством, фотодокументознавством, а також з соціальною психологією, мистецтвознавством тощо.

Література

• Кондаков Н.П. История Византийского искусства и иконография по миниатюрам греческих рукописей. Одесса, 1876;
• Арциховский А.В. Древнерусские миниатюры как исторический источник. М., 1944;
• Логвин Г.Н. З глибин: давня книжна мініатюра XI–XVIII ст. К., 1974;
• Запаско Я., Ісаєвич Я. Пам’ятки книжкового мистецтва: Каталог стародруків, виданих на Україні, кн. 1–3. Львів, 1981–84;
• Степовик Д.В. Українська графіка XVI–XVIII століть. Еволюція образної системи. К., 1982;
• Рубан В.В. Український портретний живопис другої половини XIX – початку ХХ століть. К., 1986;
• Павленко С.Ф. Джерела зображальні. В кн.: Джерелознавство історії України. К., 1998.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Автор: Я.О. Іщенко, Л.П. Маркітан.; url: http://history.org.ua/?termin=Ikonografija_dyscyplina; том: 3