Вексилологія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ця стаття має численні проблеми. Ця стаття не містить посилань на джерела. Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі.

Вексилоло́гія (інакше – прапорознавство, від лат. vexillum^[1] – «прапор» та грец. λογοs – «наука») — спеціальна історична дисципліна, об’єктами дослідження якої є прапори, корогви, знамена, штандарти, транспаранти, вимпели та інші засоби сигналізації, що виконують функції символів.

Термін створив 1957-го американський науковець Вітні Сміт^{[Джерело?]}, автор багатьох книжок і статей з вексилології (перекладені майже всіма європейськими мовами), для позначення піддисципліни геральдики, з якої вона з часом виокремилася і перебуває в тісному зв’язку з такими суміжними їй дисциплінами, як іконографія, емблематика, фалеристика, сфрагістика.

Конституція МФВТ (FIAV, Fédération internationale des associations vexillologiques) офіційно визначає вексилологію як «створення та розвиток системи знань про прапори всіх типів, їх форм і функцій, і системи наукових теорій і принципів, заснованих на таких знаннях». Особа, що вивчає прапори — вексилологіст, особа, що проектує прапори — вексилографіст.

Щодругого року МФВТ організовує Міжнародний конгрес із вексилології (МКВ, ICV). У 2007 МКВ відбувся в Берліні, Німеччина; 2009-го МКВ відбудеться в Йокоґамі, Японія.

Перша вексилологічна праця видрукована в Києві 1709-го («Таблица флагов»). Розвиток української вексилології як наукової дисципліни пов’язаний з дослідженнями I. Крип’якевича «Прапор Богдана Хмельницького», М. Макаренка «Запорозькі клейноди в Ермітажі», В. Iванова «Прапори слобідських полків», Я. Ісаєвича «Козацькі прапори національно-визвольної війни середини XVII ст.». В останні роки вексилологічні дослідження, зокрема з козацького прапорництва, помітно активізувалися: з’явилися праці Є. Турек, Ю. Савчука – «Нові відомості про бойові прапори козацького війська (середина XVII ст.)», «Прапор Б. Хмельницького зі збірки Військового музею у Стокгольмі», «Українська пам’ятка Північної війни».^[2]

Зацікавленість вексилологією поширилася в США та Європі від 1960-х років. Незабаром було засновано безліч спеціалізованих періодичних видань, які існують і донині: чеська «Вексилологія», американський «Прапор-бюлетень», англійський «Флагмастер», канадський «Флагскан», тощо).

У СРСР наприкінці 1960-х років теж зріс інтерес до прапорів. З’явилися і перші книжки: «Прапори держав світу» К. Іванова, «Прапори розповідають» К. Мамаєва. З’явились навіть ентузіасти вексилології: М. Рєвнівцев, В. Курасов, А. Басів та інші. Їхні імена широко представлені в іноземних прапорознавчих бюлетенях 1980-х та 1990-х років (СРСР спеціалізованого друкованого видання про прапори не мав).

[ред.] Принципи дизайну прапорів

Дизайни прапорів виражають набір закономірностей, які постають із розмаїття практичних питань, історичних обставин і культурних заводів, які формували та формують еволюцію цих дизайнів.

Помітним прикладом є п’ять принципів Теда Кеї «Гарний прапор, поганий прапор»,^[3] опубліковані та рекомендовані Північно-американським вексилологічним товариством:

1. Спрощуйте: прапор має бути настільки простим, щоб дитина могла намалювати його по пам’яті.
2. Використовуйте символи, що мають чітку мету: зображення на прапорі, його кольори чи візерунки мають пов’язуватись із тим, що вони символізують.
3. Використовуйте 2–3 базових кольори: обмежте кількість кольорів на прапорі до трьох, які добре контрастують і взяті зі стандартного набору кольорів.
4. Жодних літер і штампів: ніколи не використовуйте написання у будь-якій формі чи штампи організацій.
5. Відрізняйтесь або споріднюйтесь: уникайте дублювання інших прапорів, але використовуйте схожості, щоб вказати на зв’язки.

[ред.] Примітки

1. ↑ Vexillum — специфічний тип прапору, використовуваний римськими легіонами; назва є зменшувальною формою слова vela, яке означає вітрило, і тому буквально означає «мале вітрило». Напротивагу більшості сучасних прапорів, які підвішуються до палі чи мачти уздовж вертикального боку, квадратний vexillum звисав із горизонтальної поперечини, прикріпленої до списа, своїм верхнім боком.
2. ↑ Сайт Інституту історії України НАН України - Отримано 27 травня 2009.
3. ↑ Ted Kaye's five Good Flag, Bad Flag principles(англ.)

[ред.] Зовнішні посилання

• Flags of the World - найбільший Інтернет-сайт, присвячений вексилології
• Офіційний сайт Українського геральдичного товариства