Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ІНСТИТУТ ДОСЛІДЖЕНЬ НАЦІОНАЛЬНИХ СПРАВ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

ІНСТИТУТ ДОСЛІДЖЕНЬ НАЦІОНАЛЬНИХ СПРАВ (Instytut Badań Spraw Narodowościowych) — наук. т-во. Ств. у груд. 1921 у Варшаві з метою вивчення становища нац. меншин та визначення шляхів розв’язання нац. проблем у 2-й Речіпосполитій. Ініціаторами створення ін-ту були: Ш.Ашкеназі, В.Вакар, М.Гандельсман, Т.Голувко, Л.Кшивіцкі, С.Стемповський та ін. 1922—23 діяльність т-ва обмежувалася влаштуванням дискусійних вечорів, згодом воно припинило роботу. Відновлено її в груд. 1925, значно активізувало свою діяльність після травневого перевороту 1926 Ю.Пілсудського. Відтоді І.д.н.с. зосереджувався на таких напрямах діяльності: 1) наук. праця — дослідження в галузі статистики, економіки, права, історії та ін., збирання матеріалів й публікації з проблем нац. меншин; 2) видавнича діяльність (часописи, книжки); 3) популяризація народознавства (доповіді й конференції); 4) надання наук. стипендій; 5) контакти з урядовими установами й громадськими орг-ціями, крайовими та закордонними, що займалися нац. проблемами. 1927—1939 ін-т друкував двомісячник «Sprawy Narodowościowe», видав понад 70 книжок і брошур. Найважливішим дослідницьким здобутком ін-ту в галузі радянології й народознавства став великий трактат М.Ковалевського «Національна політика у Совєтській Україні: Нарис еволюції стосунків у 1917—1937 рр.» (1938).

У рамках ін-ту відбувалися публічні лекції укр. науковців: С.Томашівського — «Десять літ українського питання в Польщі» (12 квіт. 1929); М.Кордуби — «Польсько-українські стосунки у Х—XIII ст.» (15 груд. 1933) та їхніх польс. колег. Так, на запрошення ін-ту 14 трав. 1937 з публічною лекцією «Еволюція національної політики Совєтського Союзу» виступив польс. аналітик і коментатор подій в СРСР, моск. кореспондент (1932—1935) Polskiej Agencji Telegraficznej i «Gazety Polskiej» Я.-О.Берсон.

1931 в ін-ті започаткований постійно діючий Семінар з нац. проблем (Seminarium Narodowościowe), слухачами якого були студенти варшавських вузів, а серед викладачів й укр. професори — М.Ковалевський («Засади совєтської національної політики»), Б.Лепкий («Нарис історії української літератури»); Б.Ржепецький («Економічне підґрунтя українського питання») та ін. За ухвалою заг. зборів дійсних членів ін-ту у берез. 1936 створено Комісію з дослідження становища поляків у СРСР, яка вивчала серед іншого: чисельність і розміщення поляків у СРСР, рел. життя, шкільництво, справу підручників й польс. правопису, пресу, правове становище, політику влади щодо поляків та ін.

Головами ін-ту були: С.Тугутт (1926—31), Л.Василевський (1931—36), Л.Коланковський (1936—39); дир. — Т.Голувко (1926—27); ген. секретарем — С.Папроцький (1926—39). 1932 ін-т налічував 48 дійсних членів, серед яких були й укр. вчені: І.Огієнко, Б.Ржепецький, Р.Смаль-Стоцький.

Ін-т співпрацював з ін. польс. та укр. інституціями й виданнями аналогічного спрямування: Ін-том дослідження новітньої історії Польщі ім. Ю.Пілсудського (Instytut Józefa Piłsudskiego Poświęcony Badaniom Najnowszej Historii Polski), Східним ін-том (Instytut Wschodni), Українським науковим інститутом у Варшаві, «Biuletynem Polsko-Ukraińskim» та ін. Спільно з цими інституціями 20 лют. 1937 у Варшаві відбулося урочисте засідання, присвячене пам’яті Л.Василевського.

І.д.н.с. формально був незалежною громад. інституцією, одначе його діяльність значною мірою фінансувалася різними урядовими установами 2-ї Речіпосполитої, зацікавленими в реалізації політ. програми прометеїзму, а ген. секретар ін-ту, С.Папроцький, одночасно працював у Президії Ради Міністрів.

Література

[ред. код]
  • Tomaszewski S. Dziesięć lat kwestii ukraińskiej w Polsce. Warszawa, 1929;
  • Томашівський С. Десять літ українського питання в Польщі. Переклад стенограми відчиту, уладженого «Інститутом дослідів національних справ» у Варшаві 12 квітня 1929. Львів, 1929; Dziesięciolecie działalnoœci Instytutu Badań Spraw Narodowoœciowych 1922–1932. Warszawa, 1932; Odczyt prof. M. Korduby. «BiuletyN Polsko-Ukraiński», 1933, Nr. 34/35, 24 grudnia; Z Instytutu Badań Spraw Narodowoœciowych: «Stosunki polsko-ukraińskie w ww. X–XIII»: Odczyt prof. M. Korduby. «Sprawy Narodowoœciowe», 1933, Nr. 6, listopad – grudzień;
  • Kowalewski M. Polityka narodowoœciowa na Ukrainie Sowieckiej: Zarys ewolucji stosunków w latach 1917–1937. Warszawa, 1938;
  • Ковалевський М. При джерелах боротьби: Спомини, враження, рефлексії. Іннсбрук, 1960;
  • Кедрин І. Життя – події – люди: Спомини і коментарі. Нью-Йорк, 1976;
  • Bączkowski W. Karta z historii stosunków polsko-ukraińskich: BiuletyN Polsko-Ukraiński. В кн.: Niepodległoœć: Rocznik, t. 19, 21, 24. Nowy York – London, 1986–91;
  • Torzecki R. Kwestia ukraińska w Polsce w latach 1923–1929. Kraków, 1989;
  • Stępień S. Polska – Ukraina: 1000 lat sąsiedztwa. В кн.: Polska – Ukraina: 1000 lat sąsiedztwa, t. 1. Przemyœl, 1990;
  • Стемпень С. Поляки й українці в II Речі Посполитій: спроба діалогу. В кн.: Польсько-українські студії, т. 1: Україна – Польща: Історична спадщина і суспільна свідомість: Матеріали міжнародної наукової конференції, Кам’янець-Подільський, 29–31 травня 1992 р. К., 1993;
  • Його ж. Polacy – Ukraińcy: tradycje wspólnej przeszłoœci czy œcieranie się racji narodowych? В кн.: Polska–Niemcy–Ukraina: Uwarunkowania, założenia i przesłanki wzajemnej współpracy. Rzeszów, 1996;
  • Kornat M. Sowietologia i studia wschodoznawcze w Polsce międzywojennej. «Zeszyty Historyczne», 2002, z. 140;
  • Його ж. Początki studiów sowietologicznych i wschodoznawczych w Polsce (1919–1939): Oœrodki badawcze, problemy, ludzie. «Polski Przegląd Dyplomatyczny». Warszawa, t. 2, nr 5/9, 2002;
  • Його ж. Polska szkoła sowietologiczna, 1930–1939. Kraków, 2003; Potocki R. Polityka państwa polskiego wobec zagadnienia ukraińskiego w latach 1930–1939. Lublin, 2003; Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914–1939). К., 2004; Zackiewicz G. Polska myœl polityczna wobec systemu radzieckiego, 1918–1939. Kraków, 2004.

Джерела

[ред. код]

Автор: О.С. Рубльов.; url: http://history.org.ua/?termin=Instytut_doslidzhen_nac_sprav; том: 3