Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ІПАТІЇВСЬКИЙ ЛІТОПИС

ІПАТІЇВСЬКИЙ ЛІТОПИС — найдавніший (15 ст.) список рус. літописного ізводу південнорус. редакції кін. 13 — поч. 14 ст. Зберігався в Іпатіївському монастирі поблизу м. Кострома (нині місто в РФ) і був знайдений на поч. 19 ст. М.Карамзіним (нині зберігається у від. рукописів Б-ки РАН у Санкт-Петербурзі). Містить другий за давністю (після Лаврентіївського літопису 1377) список початкового рус. літопису — «Повісті временних літ». Охоплює хронологічний період до 1292 і має три частини — 1) «Повість временних літ» (близько до Лаврентіївського літопису: доведено до 1117); 2) Київський літопис (1118—1199); 3) Галицько-Волинський літопис (охоплює події 13 ст. до 1289—90). Відомі сім подібних до І.л. літописних списків. Близький до І.л. Хлєбниковський літописний список (зберігається у від. рукописів Рос. нац. б-ки в С.-Петербурзі) бере початок від того самого джерела, що й Іпатіївський. Проте між обома списками та самим джерелом існувало кілька проміжних списків, які не збереглися. Хлєбниковський список, що є більш пізнім (його написання датують поч. 16 ст.), копіює характерні давніші риси літописання: як зазначив О.Шахматов, мова цього списку південнорус. з вельми типовими місц. особливостями. Хлєбниковський список лежить в основі ін. подібних до І.л. списків — списку Марка Бундура 1631 (зберігається у від. рукописів Б-ки РАН) та Єрмолаєвського списку кін. 17 — поч. 18 ст. (зберігається у від. рукописів Рос. нац. б-ки). З останнього скопійовані Погодінський та Краківський списки. Єрмолаєвський список містить виправлення, що були до нього внесені за джерелом, яке не збереглося, і що зробили його текст таким, що читається краще за тексти Іпатіївського та Хлєбниковського списків. Подібними до І.л. є також скорочені тексти Густинського літопису (зберігається у від. рукописів Рос. держ. б-ки в Москві) та «Кройніки» Феодосія Сафоновича 17 ст. (зберігається у від. рукописів Рос. нац. б-ки), які є копіями Хлєбниковського списку і відзначаються південнорус. мовними особливостями.

Дж.: ПСРЛ, т. 2. Ипатиевская летопись. СПб., 1843; ПСРЛ, т. 2. Ипатиевская летопись. СПб., 1908; М., 1962; М., 1998; ПСРЛ, т. 2. Ипатиевская летопись, вып. 1. Пг., 1923.

Література

• Орлов А.С. К вопросу об Ипатьевской летописи. «Известия Отделения русского языка и словесности АН», 1926, т. 31;
• Шахматов А.А. Обозрение русских летописных сводов XIV–XVI вв. Л., 1938;
• Приселков М.Д. История русского летописания XI–XV вв. М.–Л., 1940;
• Лихачев Д.С. Русские летописи и их культурно-историческое значение. М.–Л., 1947;
• Рыбаков Б.А. Древняя Русь: Сказания. Былины. Летописи. М., 1963.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Автор: В.Ю. Франчук.; url: http://history.org.ua/?termin=Ipatiivsky_litopys; том: 3