Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ҐОРУК Сень
ҐОРУК Сень
(Семен; 13.09.1873– лип. 1920) – громад. і військ. діяч. Н. в м. Снятин. Закінчив (1895) г-зію в Коломиї, філос. ф-т Львів. ун-ту (1903), австрійс. військ. старшинську шк. Активний діяч сокільсько-січового руху. Чл. проводів «Січі», «Просвіти», Пед. т-ва, «Змагового союзу», Християн.-соціальної партії, ред. її друкованого органу «Руслан» (од 1905), курінний отаман т-ва «Січові стрільці» у Львові (1913–14). У роки Першої світової війни – командир сотні, куреня Легіону Українських січових стрільців на рос. фронті. Перебував у полоні (1916–17). Від жовт. 1918 – чл. Центр. військ. к-ту, з 1 листоп. – один із керівників повстання (див. Листопадова національно-демократична революція в Галичині 1918), перший нач. штабу Української Галицької армії, згодом – командир бригади, шеф персонального від. Начальної команди УГА. У квіт. 1920 заарештований ВЧК й вивезений у підмоск. концтабір Кожухів, пізніше – на Соловки, де був страчений.
Літ.:Максимчук І. Кожухів. Львів, 1930; Думін О. Історія Легіону УСС 1914–1918. Львів, 1936; За волю України: Історичний збірник УСС. Нью-Йорк, 1967; Січовий отаман. «Західна Україна», 1991, ч. 1–4; Отаман Сень Горук. «Армія України», 1992, 29 жовт.; Науменко К. Злочин у Білому морі. «Літопис Червоної Калини», 1992, ч. 4–5.
К.Є. Науменко.
Література[ред. код]
- Максимчук І. Кожухів. Львів, 1930; Думін О. Історія Легіону УСС 1914–1918. Львів, 1936; За волю України: Історичний збірник УСС. Нью-Йорк, 1967; Січовий отаман. «Західна Україна», 1991, ч. 1–4; Отаман Сень Горук. «Армія України», 1992, 29 жовт.;
- Науменко К. Злочин у Білому морі. «Літопис Червоної Калини», 1992, ч. 4–5.
Джерела[ред. код]
- <Не вдалося зчитати з бази даних>
Автор: К.Є. Науменко.; url: http://history.org.ua/?termin=Goruk_Sen; том: