Віюдита

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віюдита
Віюдита біла (Fluvicola nengeta)
Віюдита біла (Fluvicola nengeta)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Тиранові (Tyrannidae)
Підродина: Віюдитині (Fluvicolinae)
Триба: Fluvicolini
Рід: Віюдита (Fluvicola)
Swainson, 1827[1]
Види
Посилання
Вікісховище: Fluvicola
Віківиди: Fluvicola
ITIS: 557684
NCBI: 196029

Віюди́та[4] (Fluvicola) — рід горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Представники цього роду мешкають в Центральній і Південній Америці[5].

Опис[ред. | ред. код]

Віюдити — дрібні птахи, середня довжина яких становить 12,5—15 см, а вага 11—16 г. Вони мають чорно-біле забарвлення, живуть у заростях на берегах річок і озер.

Таксономія і систематика[ред. | ред. код]

Молекулярно-генетичне дослідження, проведене Телло та іншими в 2009 році, дозволило дослідникам краще зрозуміти філогенію родини тиранових. Згідно із запропонованою ними класифікацією, рід Віюдита (Fluvicola) належить до родини тиранових (Tyrannidae), підродини Віюдитиних (Fluvicolinae) і триби Fluvicolini. До цієї триби систематики відносять також роди Курета (Myiophobus), Патагонський пітайо (Colorhamphus), Тиранчик-короткодзьоб (Sublegatus), Пітайо (Ochthoeca), Вогнистий москверо (Pyrocephalus), Білоголова віюдита (Arundinicola), Ятапа-стернохвіст (Gubernetes), Ятапа (Alectrurus) і Тиран-ножицехвіст (Muscipipra)[6].

Види[ред. | ред. код]

Виділяють три види:[7]

Етимологія[ред. | ред. код]

Наукова назва роду Fluvicola походить від сполучення слів лат. fluvius — річка і cola — житель.[8]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Swainson, William John (1827). On several groups and forms in ornithology, not hitherto defined. Zoological Journal. 3: 158–175 [172]. Архів оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано 29 березня 2022.
  2. Swainson, William John (1831). Zoological illustrations, or, Original figures and descriptions of new, rare, or interesting animals. Series 2. Т. 2. London: Baldwin, Cradock. Plate 46 text. Архів оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано 29 березня 2022.
  3. Dickinson, E.C.; Christidis, L., ред. (2014). The Howard & Moore Complete Checklist of the Birds of the World. Т. 2: Passerines (вид. 4th). Eastbourne, UK: Aves Press. с. 58. ISBN 978-0-9568611-2-2.
  4. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  5. J. Fitzpatrick, J. Bates, K. Bostwick, I. Caballero, B. Clock, A. Farnsworth, P. Hosner, L. Joseph, G. Langham, D. Lebbin, J. Mobley, M. Robbins, E. Scholes, J. Tello, B. Walther & K. Zimmer: Family Tyrannidae (Tyrant-flycatchers). W: J. del Hoyo, A. Elliott & D.A. Christie: Handbook of the Birds of the World. Cz. 9: Cotingas to Pipits and Wagtails. Barcelona: Lynx Edicions, 2004, ss. 387-388. ISBN 84-87334-69-5. 
  6. Tello, J.G.; Moyle, R.G.; Marchese, D.J.; Cracraft, J. (2009). Phylogeny and phylogenetic classification of the tyrant flycatchers, cotingas, manakins, and their allies (Aves: Tyrannides). Cladistics. 25 (5): 429—467. doi:10.1111/j.1096-0031.2009.00254.x.
  7. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 29 березня 2022.
  8. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 162. ISBN 978-1-4081-2501-4.