ГЕС-ГАЕС Люнерзе
| ГЕС-ГАЕС Люнерзе | |
|---|---|
 | |
| 47°04′26″ пн. ш. 9°52′27″ сх. д. / 47.07390000002777697° пн. ш. 9.87417000002777634° сх. д.Координати: 47°04′26″ пн. ш. 9°52′27″ сх. д. / 47.07390000002777697° пн. ш. 9.87417000002777634° сх. д. | |
| Країна |
 Австрія |
| Адмінодиниця | Чаггунс |
| Стан | діюча |
| Річка | притоки Ілля |
| Початок будівництва | 1954 |
| В експлуатації з | 1958 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1958 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 280 (турбінний режим) / 224 (насосний режим) МВт |
| Тип ГЕС | дериваційна, гідроакумулююча |
| Розрахований напір | 974 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Пелтон |
| Кількість та марка турбін | 5 |
| Витрата через турбіни | 5х4,2 (насосний режим) м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 5х65 МВА |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | гравітаційна |
| Висота греблі | 30 м |
| Довжина греблі | 380 м |
| Власник | Vorarlberg Illwerke AG |
| Сайт | illwerkevkw.at/luenerseewerk.htm |
  ГЕС-ГАЕС Люнерзе | |
| Мапа | |
 | |
 ГЕС-ГАЕС Люнерзе у Вікісховищі | |
ГЕС-ГАЕС Люнерзе (нім. Lünerseewerk) — гідроелектростанція на крайньому заході Австрії в провінції Форарльберг, споруджена у складі гідровузла в долині річки Ілль (права притока Рейну).
З північного схилу хребта Ретікон в долину Ілля стікають його ліві притоки: Разафайбах, Релльсбах, Альфир. У верхів'ї останнього знаходилось природне озеро Люнерзе, в якому підняли рівень за допомогою гравітаційної греблі висотою 30 та довжиною 380 метрів[1]. В результаті об'єм озера досяг 78,3 млн м3 при площі поверхні 1,6 км2. Його власний водозбір доволі невеликий (струмки Verabach, Totalpbach та деякі інші малі потоки), тому з самого початку передбачалось використовувати станцію переважно в режимі гідроакумуляції[2]. Для цього на схилі гори безпосередньо над долиною Ілля, на водорозділі між згаданими вище Релльсбахом та Разафайбахом, створили нижній резервуар Latschau. Від верхнього до нижнього резервуару проклали тунель довжиною до 10 км, який забезпечує напір у 974 метри.
Машинний зал станції обладнано п'ятьма гідроагрегатами із турбінами типу Пелтон, які забезпечують загальну потужність 280 МВт у турбінному та 224 МВт у насосному режимах. Відпрацьована вода відводиться до нижнього балансуючого резервуару, з якого може не лише закачуватись назад, але й спрямовуватись на розташовані безпосередньо в долині Ілля ГЕС Родунд І та Родунд ІІ[3][4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Lünersee Dam (Bludenz, 1958) | Structurae. Structurae (англ.). Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 30 червня 2017.
- ↑ Lünersee. Vorarlberger Illwerke AG (de-AT) . Архів оригіналу за 3 вересня 2018. Процитовано 30 червня 2017.
- ↑ Lünerseewerk. Vorarlberger Illwerke AG (de-AT) . Архів оригіналу за 5 грудня 2016. Процитовано 30 червня 2017.
- ↑ Frigo, A. A.; Pistner, C. (1 серпня 1980). Evaluation of Advanced Turbomachinery for Underground Pumped Hydroelectric Storage. Part 3. Multistage Unregulated Pump/Turbines for Operating Heads of 1000 to 1500 M (English) . № ANL/ES-102. Процитовано 30 червня 2017.