ГЕС Бреньє-Кордон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Бреньє-Кордон
45°39′14″ пн. ш. 5°36′15″ сх. д. / 45.65392943082577659° пн. ш. 5.60427725049647751° сх. д. / 45.65392943082577659; 5.60427725049647751Координати: 45°39′14″ пн. ш. 5°36′15″ сх. д. / 45.65392943082577659° пн. ш. 5.60427725049647751° сх. д. / 45.65392943082577659; 5.60427725049647751
Країна Франція Франція
Адмінодиниця Бреньє-Кордон
Стан діюча
Річка Рона
Каскад каскад на Роні
Початок будівництва 1977
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1984
Основні характеристики
Установлена потужність 70  МВт
Середнє річне виробництво 324  млн кВт·год
Тип ГЕС руслова
Розрахований напір 13,7  м
Характеристики обладнання
Тип турбін бульбові
Кількість та марка турбін 2
Кількість та марка гідрогенераторів 2
Основні споруди
Довжина греблі 83  м
Власник CNR
ГЕС Бреньє-Кордон. Карта розташування: Франція
ГЕС Бреньє-Кордон
ГЕС Бреньє-Кордон
Мапа
Мапа

ГЕС Бреньє-Кордон (фр. barrage de Champagneux) та (фр. centrale de Bregnier-Cordon) — гідроелектростанція на південному сході Франції. Входить до складу каскаду на річці Рона, знаходячись між ГЕС Бран-Віриньєн (вище по течії) та ГЕС Porcieu-Amblagnieu.

Під час спорудження станції, яке завершилось у 1984 році, ліву протоку Рони перекрили греблею Шампаньє довжиною 83 метри, що складається з чотирьох водопропускних шлюзів[1]. Вона спрямовує основну частину води до правої протоки (каналу), на якій споруджена руслова будівля машинного залу. Довжина підвідної частини каналу становить приблизно 5 км, після чого до злиття з лівою протокою йде відвідна частина протяжністю майже 3 км.

Машинний зал обладнано двома бульбовими турбінами загальною потужністю 70 МВт, які при напорі у 13,7 метра забезпечують виробництво 324 млн кВт·год електроенергії на рік[2].

Управління станцією здійснюється з диспетчерського центру для верхньої Рони, розташованого на ГЕС Женісья[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Barrage de retenue de Champagneux ou barrage de retenue de Brenier-Cordon, centrale hydroélectrique ; pont routier - Inventaire Général du Patrimoine Culturel. www.patrimoine.rhonealpes.fr (fr-FR) . Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 3 серпня 2017.
  2. Hydrelect - Le Rhône - Les centrales. www.hydrelect.info. Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 3 серпня 2017.
  3. Barrage-poids de Génissiat, centrale hydroélectrique dite centrale Léon Perrier, ponts (6) - Inventaire Général du Patrimoine Culturel. www.patrimoine.rhonealpes.fr (fr-FR) . Архів оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 3 серпня 2017.