ГЕС Шатонеф-дю-Рон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Шатонеф-дю-Рон
44°29′55″ пн. ш. 4°42′30″ сх. д. / 44.49886111113877263° пн. ш. 4.70841666669447800° сх. д. / 44.49886111113877263; 4.70841666669447800Координати: 44°29′55″ пн. ш. 4°42′30″ сх. д. / 44.49886111113877263° пн. ш. 4.70841666669447800° сх. д. / 44.49886111113877263; 4.70841666669447800
Країна Франція Франція
Адмінодиниця Шатонеф-дю-Рон
Стан діюча
Річка Рона
Каскад каскад на Роні
В експлуатації з липень 1957[1]
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1957
Основні характеристики
Установлена потужність 295  МВт
Середнє річне виробництво 1575  млн кВт·год
Тип ГЕС дериваційна, руслова
Розрахований напір 16,5  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Каплан
Кількість та марка турбін 6
Кількість та марка гідрогенераторів 6
Основні споруди
Тип греблі водопропускна
Власник CNR
Оператор Compagnie Nationale du Rhôned
ГЕС Шатонеф-дю-Рон. Карта розташування: Франція
ГЕС Шатонеф-дю-Рон
ГЕС Шатонеф-дю-Рон
Мапа
Мапа
CMNS: ГЕС Шатонеф-дю-Рон у Вікісховищі

ГЕС Шатонеф-дю-Рон (фр. barrage de Rochemaure) та (фр. centrale de Châteauneuf-du-Rhône) — гідроелектростанція на південному сході Франції. Входить до складу каскаду на річці Рона, знаходячись між ГЕС Le Logis-neuf (вище по течії) та Боллен.

Праву протоку Рони перекрили греблею Рошмор, яка складається з шести водопропускних шлюзів. Вона спрямовує воду до лівої протоки (каналу), що на своєму шляху перетинає по акведуку притоку Рони Рубйон. Після 11 км каналу розташований машинний зал руслового типу, а праворуч від нього облаштований судноплавний шлюз.

Зал обладнаний шістьма турбінами типу Каплан загальною потужністю 295 МВт. При напорі у 16,5 метра вони забезпечують виробництво понад 1,5 млрд кВт·год електроенергії на рік[2].

Відпрацьована вода прямує ще понад 1,5 км по каналу, перш ніж потрапити назад до Рони.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.cnr.tm.fr/wp-content/uploads/2017/09/livre-60-ans-montelimar-bat.pdf
  2. Hydrelect - Le Rhône - Les centrales. www.hydrelect.info. Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 22 серпня 2017.