ГЕС Ла-Ігера

ГЕС Ла-Ігера
34°45′05″ пд. ш. 70°42′51″ зх. д.
Країна	Чилі
Адмінодиниця	VI Регіон О'Гіґґінс
Стан	діюча
Річка	Тінґіріріка, Азуфре, Estero los Helados
Каскад	каскад на Тінґіріриці
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	2010
Основні характеристики
Установлена потужність	155  МВт
Середнє річне виробництво	750  млн кВт·год
Тип ГЕС	дериваційна
Розрахований напір	372  м
Характеристики обладнання
Тип турбін	Френсіс
Кількість та марка турбін	2 Power Machines
Витрата через турбіни	2х25  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів	2
Потужність гідроагрегатів	2х77,5  МВт
Власник	Pacific Hydro / Statcraft
ГЕС Ла-Ігера
Мапа

ГЕС Ла-Ігера (ісп. La Higuera) – гідроелектростанція в центральній частині Чилі у регіоні Лібертадор-Хенераль-Бернардо-О'Хіггінс (VI Регіон). Знаходячись після ГЕС Ла-Конфлуенсія, становить нижній ступінь каскаду каскаду на річці Тінґіріріка, лівому витоку річки Рапел, яка впадає до Тихого океану за 120 км на південний захід від столиці країни Сантьяго.

Відпрацьована на ГЕС La Confluencia вода потрапляє у створений на Тінґіріриці за допомогою невисокої греблі нижній балансуючий резервуар об’ємом 150 тис м³, котрий одночасно дозволяє захопити сток, що найдійшов до річки на ділянці після відбору ресурсу для верхньої станції каскаду. Сюди ж за допомогою каналу/тунелю довжиною 1 км перекидається вода, відібрана за допомогою греблі на Азуфре, правій притоці Тінґіріріки (можливо відзначити, що з Азуфре вище по течії також вже здійснювався забір для роботи ГЕС La Confluencia). Крім того, до Азуфре надходить вода з іншої правої притоки Тінґіріріки – Estero los Helados, устя якої розташоване лише за сотню метрів після впадіння Азуфре. Для цього Estero los Helados перегороджено третьою невисокою греблею, від якої до аналогічної споруди на Азуфре прямує канал/тунель довжиною 1,7 км.

Від резервуару на Тінґіріриці через лівобережний гірський масив прокладено головний дериваційний тунель довжиною 17,5 км та діаметром 6,5 метра, який на завершальному етапі сполучений з балансувальним резервуаром (шахтою) висотою 100 метрів та діаметром від 6 до 18 метрів. До машинного залу ресурс подається через напірний водовід довжиною 0,3 км та діаметром 4,2 метри.

Основне обладнання станції становлять дві турбіни типу Френсіс загальною потужністю 155 МВт, які при напорі у 372 метри мають забезпечувати забезпечили виробництво 750 млн кВт-год електроенергії на рік.