ГЕС Сан-Агатон
| ГЕС Сан-Агатон | |
|---|---|
| 7°51′ пн. ш. 71°42′ зх. д. / 7.850° пн. ш. 71.700° зх. д.Координати: 7°51′ пн. ш. 71°42′ зх. д. / 7.850° пн. ш. 71.700° зх. д. | |
| Країна |
 Венесуела |
| Адмінодиниця | Тачира |
| Стан | діюча |
| Річка | Урібанте |
| Каскад | гідровузол Урібанте-Капаро (план) |
| Початок будівництва | 1977 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1987 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 300 МВт |
| Середнє річне виробництво | 1275 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 350 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Пелтон |
| Кількість та марка турбін | 2 Sulzer Escher Wiss |
| Витрата через турбіни | 2х50 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2 по 158 МВА |
| Потужність гідроагрегатів | 2х153 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | земляна |
| Висота греблі | 140 м |
| Довжина греблі | 730 м |
| ЛЕП | 230 |
.jpg)  ГЕС Сан-Агатон | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Сан-Агатон – гідроелектростанція у Венесуелі. Використовує ресурс зі сточища річки Урібанте, лівої притоки Апуре, котра в свою чергу впадає ліворуч до однієї з найбільших річок світу Оріноко.
В межах проекту у верхній частині сточища Урібанте звели земляну греблю Ла-Хонда висотою 140 метрів та довжиною 730 метрів, на час будівництва якої воду відвели за допомогою тунелю довжиною 1 км з діаметром 5 метрів. Гребля утримує витягнуте на 11 км водосховище з площею поверхні 20 км2 та об’ємом 775 млн м3, з яких корисний об’єм складає 480 млн м3, що забезпечується коливанням рівня в операційному режимі між позначками 1066 та 1098 метрів НРМ (під час повені останній показник може зростати до 1110 метрів НРМ).
Зі сховища у південно-східному напрямку прокладено дериваційний тунель довжиною 8,1 км з діаметром 5 метрів, який подає ресурс в долину лівої притоки Урібанте. Для попередження гідроудару в системі також працює вирівнювальна камера висотою 140 метрів.
Основне обладнання станції становлять дві турбіни типу Пелтон потужністю по 153 МВт, які працюють при напорі у 350 метрів та повинні забезпечувати виробництво 1275 млн кВт-год електроенергії на рік.
Для видачі продукції призначена ЛЕП, розрахована на роботу під напругою 230 кВ.
Можливо відзначити, що за проектом станція Сан-Агатон повинна становити верхній ступінь дериваційного гідровузла Урібанте-Капаро, в межах якого відбувалось би перекидання ресурсу зі сточища Урібанте до річки Сіока (ще одна ліва притока Апуре). При цьому зі складу гідровузла вже споруджено нижній ступінь – ГЕС Ла-Вуельтоза, проте з'єднуючу середню ланку – ГЕС Ла-Колорада – наразі так і не почали зводити.[1][2][3][4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ DIGA La Honda URIBANTE. Barbonaglia Giuliano (it-IT) . Архів оригіналу за 2 липня 2019. Процитовано 2 липня 2019.
- ↑ Presa La Honda.[недоступне посилання з вересня 2019]
- ↑ Embalse la Honda. cotatur.gob.ve. Архів оригіналу за 2 липня 2019. Процитовано 2 липня 2019.
- ↑ INFRAESTRUCTURA HIDRÁULICA PARA MANTENER LA CONTINUIDAD DE SERVICIO EN AGUA PARA POTABILIZAR, RIEGO Y GENERACIÓN ELÉCTRICA, ANTE FENÓMENOS NATURALES CLIMATOLÓGICOS (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 липня 2019.