ГМЗ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

ГМЗ у Вікісховищі

ГМЗ (Гусеничний мінний загороджувач) — машина, призначена для механізованої установки протитанкових мін. Розроблена в ОКБ-3 УЗТМ, головний конструктор — Г. С. Єфімов.[1]

Опис конструкції[ред. | ред. код]

Об'єкт 118 сконструйований на базі САУ СУ-100П і має сталевий зварний корпус.[2]

Кабіна герметизована, забезпечена ФВУ, що дозволяє працювати на хімічно або радіоактивно забрудненій місцевості.

Озброєння[ред. | ред. код]

Як основне озброєння використовується 7,62-мм кулемет ПКТ. Боєкомплект складає 1000 набоїв.[2]

Для встановлення на полі бою ГМЗ забезпечений протитанковими мінами ТМ-57, ТМ-62 та ТМ-89. Міни забезпечені контактними та неконтактними підривниками. Комплект мін, який возиться у кабіні, становить 208 мін.[3]

Модифікації[ред. | ред. код]

  • Об'єкт 118 — базовий варіант
  • ГМЗ-2 — модифікована версія, усунуто ряд недоліків базового варіанту, у тому числі з'явилася можливість дозарядки боєкомплекту мін (у базовому варіанті перед перезарядженням необхідно було витратити весь боєкомплект мін)
  • ГМЗ-3 — сучасна модифікація ГМЗ, розроблена на УЗТрМ. З особливостей: разом із ТДА (термо-димовою апаратурою) встановлено шість гранатометів системи постановки димової завіси 902В «Туча» для стрільби 81-мм димовими гранатами.[4]

Служба та бойове застосування[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Победа» конструктора Ефимова. Архів оригіналу за 4 жовтня 2009. Процитовано 14 серпня 2022.
  2. а б А. В. Карпенко, Обозрение отечественной бронетанковой техники (1905—1995), стр. 472
  3. ГУСЕНИЧНЫЙ МИННЫЙ ЗАГРАДИТЕЛЬ ГМЗ-3[недоступне посилання з Июнь 2018]
  4. УРАЛТРАНСМАШ — Спецпродукция — Гусеничный минный заградитель ГМЗ-3. Архів оригіналу за 29 вересня 2011. Процитовано 14 серпня 2022.
  5. Виталий Моисеев. Танки в Приднестровье (рос.). Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 16 травня 2012.

Література[ред. | ред. код]

  • А.В.Карпенко. Обозрение отечественной бронетанковой техники (1905-1995). — Санкт-Петербург : "Невский Бастион", 1996. — 480 с. — 10000 прим.
  • М. В. Павлов, И. В. Павлов. Отечественные бронированные машины 1945—1965 гг // Техника и вооружение: вчера, сегодня, завтра. — Москва : Техинформ, 2009. — № 8 (4 травня). — С. 56.

Посилання[ред. | ред. код]