Гайда Ярослав Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гайда Ярослав Михайлович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 25 травня 1985(1985-05-25)
Таужне
Смерть 19 грудня 2014(2014-12-19) (29 років)
(помер від поранень)
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Яросла́в Миха́йлович Га́йда (нар. 25 травня 1985(19850525) — пом. 19 грудня 2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив педагогічний університет, працював учителем фізичного виховання у селі Тополі, в ЗОШ села Таужне викладав предмет «Захист Вітчизни».

Був на київському Майдані під час революції Гідності, травнем 2014 року добровольцем пішов на фронт, номер обслуги, снайпер 34-го батальйону територіальної оборони Кіровоградської області «Батьківщина».

У боях зазнав двічі поранень. Лікувався у шпиталях Харкова й Одеси, переніс дві операції. Курс реабілітації проходив курс, збирався продовжити військову службу.

Брав участь у волонтерській роботі, приніс свого бронежилета для відправки на фронт доки лікувався. Після другого поранення та лікування перебував у відпустці до 27 грудня, проходив курс реабілітації, працював волонтером.

19 грудня 2014-го помер від поранень. Без Ярослава лишились дружина і син 2002 р.н.

Похований у селі Таужне.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 1 березня 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • в школі, котру він закінчив, відкрито меморіальну дошку його честі

Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 19 грудня[2][3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 1 березня року № 76/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 19 грудня 2021.
  3.  Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 19 грудня на YouTube

Посилання[ред. | ред. код]