Галмей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Галмей (нім. Galmei) — назва двох цинкових руд з багатим вмістом цинку.

Благородний Галмей, або цинковий шпат (ZnCO3), зрідка зустрічається у вигляді виразних ромбоедричних кристалів, найчастіше ниркоподібний, сталактитовидний, іноді з дрібнозернистими масами, сіруватого, коричнево-жовтого або брудно-зеленого кольору. Питома вага 4,5.

Кремнекислий Галмей (Zn, SiO 4H2О); його кристали ромбічної системи розвивають на кінцях різнойменні електричні потенціали; він частіше зустрічається волокнистими, дрібнозернистими або землистими масами; колір — як і у благородного Г. Обидві породи зустрічаються майже завжди разом (Альтенберг поблизу Аахена, Тарновиця в Сілезії, Оденвальд, Каринтія, Матлок в Англії, Нерчинськ, штат Вісконсин).

Цікаво[ред. | ред. код]

У середньовіччі Галмей (cadmia) означав:

1) власне галмей (мінерал), Агрікола називає його cadmia fossilis — мінеральним галмеєм.[1]

2) пічний пригарок плавильних печей (пічний галмей) .

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Georgii Agricolae. De Re Metallica libri XII. — Basileae: Froben. — 1556. — 590 s.