Гелі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гелі (рос.гели, англ. gels, нім. Gele n pl) — драглеподібні дисперсні системи, з просторовою структурою, в якій дисперсна фаза утворює ґраткову порувату просторову структуру, заповнену рідким дисперсійним середовищем. Виникнення в об'ємі рідини такої просторової сітки зумовлюється: в колоїдних системах зчепленням частинок дисперсної фази, в розчинах полімерів — хімічним зшиванням лінійних макромолекул, тривимірною полімеризацією або поліконденсацією. Це надає гелям досить малої граничної напруги зсуву, механічних властивостей твердих тіл. Гелям властиві пластичність і еластичність, а також тиксотропні властивості. Гелі утворюються при коагуляції золів.

Гелі - колоїдні осади, що виходять при їх злипанні і затвердінні (коагуляції)

Залежно від типу розчинника (дисперсійного середовища) розрізняють:

  • гідрогелі,
  • алкогелі,
  • бензогелі тощо.

Застосовують як флокулянти, адсорбенти тощо.

Реологічні властивості[ред.ред. код]

Гідрогель[ред.ред. код]

Гідрогель (рос. гидрогель; англ. hydrogel; нім. Hydrogel n) – гель, в якому дисперсійним середовищем є вода.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]