Герцог Бекінгем

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ге́рцог Бе́кінгем (англ. Duke of Buckingham) — герцогський титул в Англії, у 1444 році вперше присвоєний Гемфрі Стаффорду, визначному полководцю Столітньої війни та війни Червоної та Білої троянд.

Протягом XV-XVII століть титул затверджувався двічі, проте його креації були нетривалими. З кінця XVII століття — титул не існує.

З історії титулу[ред.ред. код]

Джордж Віл'єрс, 1-й герцог Бекінгем другої креації
портрет роботи Рубенса, 1625

Донька Томаса Вудстока, Анна Глостерська, у 1398 році вийшла заміж за Едмунда Стаффорда, 5-го графа Стаффорда. Їхній син Гемфрі став видатним полководцем, який прославив себе у битвах Столітньої війни та війни Червоної та Білої троянд. У 1444 році він отримав титул герцога Бекінгема. Успадкував його онук, Генрі Стаффорд, 2-й герцог Бекінгем. Але у 1483 році титул був конфіскований. Відновили його вже через два роки — для сина Генрі Стаффорда Едварда. Він став 3-м і останнім герцогом першої креації — у 1521 титул знову був конфіскований.

У 1617 році король Яків І відновив титул графа Бекінгема — подарував його своєму молодому фавориту Джорджу Віл'єрсу. У 1623 році Віл'єрс був піднесений до рангу вже герцога Бекінгема і пізініше увійшов в історію як головний радник королів Якова І та Карла І. Загинув він від рук пуританського фанатика Джона Фельтона. Син Джорджа Віл'єрса зберіг за собою титули графа та герцога Бекінгема, а після реставрації Стюартів у 1660 році грав одну з найважливіших ролей в королівській адміністрації.

Зі смертю Джорджа Віл'єрса у 1687 році титул перестав існувати.

Герцоги Бекінгем, перша креація (1444)[ред.ред. код]

Герцоги Бекінгем, друга креація (1617)[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]