Гетероатом

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гетероатом — (від давн. грец. heteros — інший) в органічній хімії це будь-який атом сполуки, що не є Карбоном та Гідрогеном. Вживання ґрунтується на тому, що за визначенням органічна сполука має містити хоча б один зв'язок C—H, а атоми інших елементів, відповідно, можна вважати "іншими", "додатковими". Зазвичай застосовується у більш вузькому значенні, коли гетероатом заміщає вуглець в основному ланцюзі. Типовими гетероатомами є Оксиген, Нітроген, Сульфур, Фосфор та галогени (хлор, бром, йод). Сполуки з іншими гетероатомами (за виключенням сполук сольової природи з лужними та лужноземельними металами) часто об'єднують загальним терміном елементорганічних сполук. Крім того поширеним є поняття про хімію гетероциклів.

Інше значення[ред.ред. код]

В біохімії (зокрема в базі даних білків PDB[1]) також зустрічається інше використання цього терміна, а саме для позначення атома, який належить до молекули-кофактора, а не до основного полімерного ланцюга.

Примітки[ред.ред. код]