Глауцин
Глауцин (Glaucine) — алкалоїд з рослини Glaucinum flavum (Мачок жовтий), який пригнічує центр кашлю; на відміну від кодеїну не впливає на центр дихання і не спричиняє медикаментозну залежність; не впливає на моторику кишечника, виявляє незначну спазмолітичну дію, може спричинити зниження АТ; має деяку протизапальну дію. Відноситься до похідних апорфіну, які можуть бути отримані синтетично з алкалоїдів, похідних фенантренізохіноліну. В медицині використовують Глауцину гідрохлорид (Glaucini hydrochloridum; 4,5,7,8-Тетраметоксиапоморфіну гідрохлорид).
Фармакотерапевтична група: R05DB28 — протикашльові засоби.
Медичне застосування[ред. | ред. код]
В Україні (станом на 2011 рік) продаються болгарські ліки у вигляді сиропу, до складу яких входить глауцин (лауцину гідробромід): Бронхолітин, Бронхотон, Бронхоцин та Бронхолітин Нео.[1]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Перелік лікарських засобів, які містять трамадол, ефедрин, псевдоефедрин, декстропропоксифен (станом на 27.01.2011 року) [Архівовано 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.], www.apteka.ua
Посилання[ред. | ред. код]
- Попова Н.В. Мачок жовтий [Архівовано 2 травня 2017 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
- Глауцин (Glaucine) [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з біохімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |