Гобійський бурий ведмідь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гобійський бурий ведмідь
Біологічна класифікація
Царство: Animalia
Тип: Chordata
Клас: Mammalia
Ряд: Carnivora
Родина: Ursidae
Рід: Ursus
Вид: U. arctos
Підвид: U. a. gobiensis
Триноміальна назва
Ursus arctos gobiensis
Sokolov & Orlov, 1992

Гобійський бурий ведмідь або мазалай, (Ursus arctos gobiensis), (монг. Мазаалай) — підвид бурого ведмедя, Ursus arctos, що мешкає в пустелі Гобі в Монголії. На початок ХХІ сторіччя у монгольській «Червоній Книзі» Гобійський ведмідь має статус «вельми рідкісний». Мазалай знаходиться під загрозою зникнення, так як виключно маленький розмір популяції робить цей підвид дуже уразливим. За останніми оцінками на основі генетичного аналізу розмір популяції становить усього 22-31 особин (Звіт групи, що працює за проектом про Гобійського ведмедя, за 2012 р.).

Систематичне положення[ред.ред. код]

Гобійський бурий ведмідь іноді відносить до того ж підвиду, що і тибетський ведмідь-піщухоїд (Ursus arctos pruinosus). Це базується на певній морфологічній схожості і переконанні, що ведмідь, що живе в пустелі Гобі, є реліктовою популяцією піщухоїда. Проте радянські теріологи В. Є. Соколов та В. Н. Орлов підкреслювали, що за особливостями будови черепа Гобійські ведмеді мало схожі на тибетських і мають більшу схожість з Тяньшаньскою формою Ursus arctos isabellinus[1].. Пізніше ті ж автори описали Гобійського ведмедя як особливий підвид.

Опис[ред.ред. код]

Ведмідь відносно невеликий. Єдиний відомий череп має загальну довжину 323 мм. Забарвлення рідкісного і грубого хутра варіює від світло-бурого до белесо-блакитного. На грудях, горлі і плечах завжди присутній біляста смуга. Кігті світлі. Другий і третій пальці задніх лап зрослися більш ніж на одну третину. Борозенка між основами пальців і «подушечкою» стопи не більше 20 мм, тобто уже, ніж у інших підвидів.

Екологія[ред.ред. код]

Населяє пустельні гори Атас-Богдо і Цаган-Богдо з рідкісним чагарником тільки по сухих руслах водотоків. Влітку мешкає поблизу від оазисів. Основним кормом в цей період є ягоди декількох видів селітрянки. Харчується пагонами ефедри, комахами, дрібними хребетними. Восени активно риє кореневища Гобійського ревеню. Активний як вдень, так і вночі. Дереться по скелях з дивовижною легкістю. Припускають, що зимовий сон триває не більше 2-3 місяців. За опитувальних відомостями, залягає на зиму в печерах.

Цікавий факт[ред.ред. код]

Монгольська назва ведмедів, що мешкають на півночі в тайговій частині країни, інше — хурен бавгай. Це означає, що монголи розглядали ці дві форми як два різних види.

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Соколов В. Е., Орлов В. Н. {{{Заголовок}}}.