Господарська діяльність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Дана серія є частиною
серії з виробництва

thimb
  • Господарська діяльність
Економічний портал · ред.


Госпо́дарська дія́льність — будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом та обміном матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. (ст. 3 ГК України)[1]

Господарська діяльність включає як виробничу діяльність, у процесі якої виробляється продукція, вироби народного споживання та інші матеріальні цінності, та невиробничу діяльність, пов'язану з виконанням різних видів робіт, у тому числі науково-дослідних, надання послуг, результати яких відчужуються як товар. Господарська діяльність має здійснюватися належним чином та давати якісні результати, що можливо забезпечити якщо суб'єкти господарювання будуть мати достатні знання, навички, досвід, а це досягається коли така діяльність здійснюється постійно у вигляді промислу. Тобто, важливою ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі.

Отже, господарська діяльність — це суспільно-корисна діяльність, яка виконується на професійній основі, якщо її результати реалізуються як товар. В залежності від мети і механізму здійснення, господарська діяльність поділяється на:

  1. підприємницьку (комерційну) діяльність;
  2. непідприємницьку (некомерційну) діяльність.

Ознаки господарської діяльності:

  • ініціативність;
  • самостійність;
  • творчий та інноваційний характер;
  • систематичність;
  • це діяльність на власний ризик;
  • цільова спрямованість на отримання прибутку;
  • самостійна юридична відповідальність;
  • соціально-відповідальний характер[2].

Сімейна господарська діяльність[ред.ред. код]

Докладніше: сімейний бізнес

У радянські часи, як вказує А. Г. Вишневский[3], «виробнича діяльність все більшого числа людей переміщалася за межі родини і перетворювалася для більшості з них в працю за зарплату. В результаті сімейні та виробничі обов'язки відділялися один від одного в просторі і часі, їх поєднання ускладнювалося».

Див. ще: корпоративізм, сімейний бізнес по-італійськи

Джерела

  1. Господарський кодекс України Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 16.01.2003 № 436-IV. Редакція від 19.01.2012.
  2. Саниахметова Н.А. Предпринимательское (хозяйственное) право Украины: Учебник. — Харьков: Одиссей, 2005. — С. 13-25. — 1000 прим. — ISBN 966-633-380-5.
  3. А. Г. Вишневский, Эволюция российской семьи (продолжение)доктор экономических наук, «Экология и жизнь» №8, 2008

Див. також[ред.ред. код]


Економіка Це незавершена стаття з економіки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.