Економіка
Еконо́міка — теорія управління господарством, суспільними господарськими системами різних розмірів (від домогосподарства до загальнолюдського глобального господарства планети Земля), різних видів (натуральне і грошове) і різних епох.
Суспільна наука, що вивчає ефективне використання обмежених ресурсів, розглядає питання організації та управління виробництва, розподілу, обміну, збуту й споживання товарів та послуг.[1] Термін походить від давньогрецького слова οἰκονομία (ойкономія, «управління домогосподарством») від οἶκος (ойкос, «дім») + νόμος (номос, «звичай» чи «право»).[2] Основними розділами економіки є мікроекономіка (досліджує процеси господарювання у таких інституціях, як підприємства, сім'ї, фірми тощо) та макроекономіка (господарські процеси у народних господарствах країн світу та в глобальному господарстві, господарстві глобального суспільства в цілому).
Ціль економіки пояснити як працюють господарства. Економіка проявляє себе у суспільному житті не тільки крізь бізнес, фінанси, державні інститути, але й у злочинності, освіті, релігії та інших соціальних сферах як війна та наука.
Частіше всього економіку поділяють на мікроекономіку (мала економіка) яка ставить за мету дослідити поведінку фірм, окремих людей, сім'ї та макроекономіку (велика економіка) яка вивчає країни, великі інтернаціональні об'єднання та світ в цілому. В економіці важливу роль має статистика.
Економіка (від грец."мистецтво ведення господарства")— галузь науки, що вивчає специфічні особливості економічних відносин в окремих галузях народного господарства.
Зміст |
[ред.] Історія економіки
Перші великі господарські системи відомі ще в часи античності — храмові держави-міста-господарства стародавнього Єгипту і Вавилону, поліси старожитньої Греції тощо.
У розвитку економічної думки можна виділити такі основні періоди:
- докласична економічна думка, яка охоплює економічну думку Стародавнього Сходу (Китай, Індія, Вавилон, Єгипет), античності (стародавні Греція та Рим) та середньовіччя. Також сюди входить економічна думка періоду меркантилізму;
- класична політична економія — В.Петті, П.Буагільбер, школа фізіократів на чолі з Ф.Кене; А.Сміт, Д.Рікардо, Т.Р.Мальтус, Ж.Б.Сей, Ф.Бастіа, У.Н.Сеніор, Дж.Ст.Мілль;
- альтернативні класичній школі напрями економічної думки — історична школа, марксистська економічна теорія та економічні концепції соціал-демократії;
- неокласичний напрям економічної теорії — виникнення та розвиток маржиналізму: австрійська (К.Менгер, Ф.Візер, О.Бем-Баверк), лозаннська (Л.Вальрас, В.Парето), кембриджська (А.Маршалл) та американська (Дж.Б.Кларк) школи;
- основні напрями економічної думки XX — початку XXI ст. — виникнення та еволюція інституціонального напряму і кейнсіанства, еволюція неокласичного напряму та економічний неолібералізм, економічні теорії неоконсерватизму.
Найпопулярніша книга з господарювання в часи середньовічної Київської Русі це Домострой[Джерело?].
[ред.] Типи економічних систем
- ринкова;
- адміністративно-командна;
- традиційна;
- змішана;
- постійна
[ред.] Функції економічної науки
Економічна наука виконує наступний ряд функцій:
- Пізнавальна
- Практична
- Прогностична
- Світоглядна
- Методологічна
- Ідеологічна
- Критична
- Теоретична
[ред.] Об'єкти економічної науки
За масштабом галузі дослідження економічна наука ділиться на мікроекономіку, що вивчає діяльність фірм, домогосподарств, відокремлених виробництв і держав, і макроекономіку, що вивчає національне господарство в цілому. В останні роки в науковій літературі також використовуються поняття «наноекономіка» (вивчає діяльність індивідуальних економічних суб'єктів), мезоекономіка (галузі, регіони), інтерекономіка (світова економіка) і мегаекономіка (світове господарство).
[ред.] Методологія економічної науки
В економічній науці використовуються стандартні методи діалектики і логіки. До загальнонаукових методів дослідження економічних процесів ставляться такі методи, як:
- аналіз і синтез;
- індукція і дедукція.
- метод наукової абстракції
Загальним світоглядним методом є:
- матеріалістична діалектика
Серед приватних методів дослідження виділяють:
- графічні,
- статистичні,
- математичні,
- моделювання,
- порівняльний аналіз,
- економічний експеримент,
- порівняння і аналогія
Економіка (від грец. οικονομικη, буквально — мистецтво ведення домашнього господарства).
В економічній науці, як і в будь-який інший наукової теорії, виділяються моделі — ідеалізовані об'єкти досліджень і парадигма — визнані в даній соціально-економічній системі наукові досягнення і / або сукупності поглядів, які протягом певного часу дають науковому і/або конкретному співтовариству в цілому модель постановки проблем і їх рішень. Економіка як суб'єкт і об'єкт досліджень є виключно соціальним явищем і тому на її формування і об'єктивність визначальний вплив надає умови середовища існування економіки.
Сукупність моделей економіки, що сформувалися в західноєвропейській економічної теорії, називають економікс (від англ. economics). В економічній науці колишнього СРСР розглядається модель економіки, яка отримала назву політекономія соціалізму, з цих же позицій розглядається західна економіка, як політекономія капіталізму. Політекономією є марксизм, трансформований в марксизм-ленінізм. Одна з принципових відмінностей між парадигмами економікс і марксистсько-ленінською полягає в тому, що в першій об'єктом дослідження є економічна діяльність, а в другій — економічні відносини.
[ред.] Політична економія
Таку назву економічної теорії було введено французом Антуаном Монкретьєном, до використання терміна в радянській економічній науці він широко застосовувався в XVIII—XIX століттях.
[ред.] Марксизм
C точки зору політекономії економіка є:
- базисом — виробничими відносинами
- народним господарством, включаючи галузі
- наукою, що вивчає обидва попередніх пункту
Економіка як сукупність суспільних відносин, є базисом для розвитку суспільства. Будь-який спосіб виробництва виражається через систему виробничих відносин. У політекономії увага приділяється способу з'єднання безпосереднього виробника з засобами виробництва, власності на засоби виробництва. Виробничі відносини закріплюються в законах, неминуче тісна взаємодія економіки і політики.
[ред.] Примітки
- ↑ Анна Шимків «Англо-український тлумачний словник економічної лексики». Видавничий дім «Києво-Могилянська академія» Київ, 2004
- ↑ Harper, Douglas (November 2001). «Online Etymology Dictionary — Economy». http://www.etymonline.com/index.php?term=economy. Процитовано October 27 2007.
[ред.] Література
- Башнянин Г.І. Політична економія. – Київ: Ніка-Центр Ельга, 2000. – 528 с.
- Борисов Е.В. Экономическая теория. – Москва: Юрайт, 1998. – 478 с.
- Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії. – Київ: Вища школа, 1995. – 471 с.
- Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Економикс: Принципы, проблемы и политика. В 2 т.: Пер. з англ. 1996
|
||||||||||||||
