Гострохвіст білогорлий
Гострохвіст рудогорлий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Premnoplex tatei Chapman, 1925 | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Гострохві́ст білогорлий[2] (Premnoplex tatei) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Ендемік Венесуели.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють два підвиди:[3]
- P. t. tatei Chapman, 1925 — гори Серранія-де-Турімікуїре і Коридильєра-де-Каріпе в штатах Ансоатегі, Сукре і Монагас;
- P. t. pariae Phelps & Phelps Jr, 1949 — гори на півострові Парія[en].
Деякі дослідники виділяють підвид P. t. pariae у окремий вид Premnoplex pariae[4].
Поширення й екологія[ред. | ред. код]
Білогорлі гострохвости мешкають в горах Прибережного хребта на півночі і північному сході Венесуели. Вони живуть в густому підліску вологих гірських тропічних лісів, зустрічаються на висоті від 800 до 2410 м над рівнем моря. Живляться комахами та іншими безхребетними.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція білогорлих гострохвостів становить від 3540 до 10860 птахів, з яких від 1840 до 3680 птахів мешкає на півострові Парія. Білогорлим гострохвостам загржує знищення природного середовища.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Premnoplex tatei: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 02 липня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 02 липня 2022.
- ↑ BirdLife International (2016). Premnoplex pariae: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 29 червня 2022
Джерела[ред. | ред. код]
- Hilty, Steven L. (2003): Birds of Venezuela. Christopher Helm, London. ISBN 0-7136-6418-5
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |