Граничний кут зрушення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Грани́чний кут зру́шення (рос. предельный угол сдвижения, англ. maximum angle of displacement, нім. Grenzverschiebungswinkel m ) — у гірництві — найменший кут падіння пласта, при якому виникають небезпечні зрушення лежачого та висячого боків розроблюваного пласта.

Література[ред. | ред. код]