Граф судоку

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
граф судоку

Граф судокунеорієнтований граф, вершини якого представляють комірки (порожньої) головоломки судоку, а ребра — пари комірок, які належать тому ж рядку, стовпцю або блоку головоломки. Завдання головоломки судоку можна подати як розширення попереднього розфарбування[en] на цьому графі. Граф є цілим графом Келі.

Базові властивості та приклади[ред. | ред. код]

На полі судоку розміру граф судоку має вершин, кожна має рівно сусідів. Тому це регулярний граф. Наприклад, граф, наведений на малюнку з ігровим полем має 16 вершин і є 7-регулярним. Для більшості видів судоку на ігровому полі графом судоку є 20-регулярний граф із 81 вершиною[1][2].

Розв'язання головоломки та розфарбування графа[ред. | ред. код]

Кожен рядок, стовпець або блок головоломки судоку утворює кліку в графі судоку, розмір якої дорівнює числу символів, що використовуються в головоломці. Розфарбовування графа судоку за допомогою набору з таким числом кольорів (найменша можлива кількість кольорів для цього графа) можна інтерпретувати як головоломку. Звичайний вид головоломки судоку, в якій деякі комірки заповнено символами, а інші має заповнити гравець, відповідає задачі розширення попереднього розфарбування[en] для цього графа[1][2].

Алгебричні властивості[ред. | ред. код]

Для будь-якого , граф судоку поля є цілим графом, що означає, що спектр його матриці суміжності складається лише з цілих чисел. Точніше, його спектр складається зі власних значень[3]

  • , із кратністю ,
  • , із кратністю ,
  • , із кратністю ,
  • , із кратністю ,
  • , із кратністю ,
  • , із кратністю .

Його можна подати як граф Келі абелевої групи [4].

Пов'язані графи[ред. | ред. код]

Граф судоку містить як підграф туровий граф, який визначається тим самим способом, але тільки на рядках і стовпцях (але не на блоках) ігрового поля судоку.

20-регулярний 81-вершинний граф судоку слід відрізняти від іншого 20-регулярного графа з 81 вершинами, графа Брауера — Хемерса, який має менші кліки (розміру 3) і вимагає меншої кількості кольорів (7 замість 9)[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Jesús Gago-Vargas, Maria Isabel Hartillo-Hermoso, Jorge Martín-Morales, Jose Maria Ucha-Enríquez. Sudokus and Gröbner bases: Not only a divertimento // Computer Algebra in Scientific Computing, 9th International Workshop, CASC 2006, Chisinau, Moldova, September 11–15, 2006, Proceedings / Victor G. Ganzha, Ernst W. Mayr, Evgenii V. Vorozhtsov. — Springer, 2006. — Т. 4194. — С. 155–165. — (Lecture Notes in Computer Science). — DOI:10.1007/11870814_13.
  2. а б Agnes M. Herzberg, M. Ram Murty. Sudoku squares and chromatic polynomials // Notices of the American Mathematical Society. — 2007. — Т. 54, вип. 6. — С. 708–717.
  3. Torsten Sander. Sudoku graphs are integral // Electronic Journal of Combinatorics. — 2009. — Т. 16, вип. 1. — С. Note 25, 7pp.
  4. Walter Klotz, Torsten Sander. Integral Cayley graphs over abelian groups // Electronic Journal of Combinatorics. — 2010. — Т. 17, вип. 1. — С. Research Paper 81, 13pp.
  5. Weisstein, Eric W. Brouwer–Haemers Graph(англ.) на сайті Wolfram MathWorld.