Гуамея тайванська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гуамея тайванська
Світлоока гуамея
Світлоока гуамея
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Leiothrichidae
Рід: Чагарниця (Garrulax)
Вид: Гуамея тайванська
Garrulax taewanus
(R. Swinhoe, 1859)
Синоніми
Leucodioptron taewanum
Посилання
Вікісховище: Garrulax taewanus
Віківиди: Garrulax taewanus
ITIS: 916107
МСОП: 22734473
NCBI: 543359

Гуаме́я тайванська[2] (Garrulax taewanus) — вид горобцеподібних птахів родини Leiothrichidae[3]. Ендемік Тайваню. Раніше вважався підвидом світлоокої гуамеї, однак був визнаний окремим видом. Генетичне дослідження показало, що ці два види розійшлися приблизно 1,5 млн років тому[4].

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 24 см. Забарвлення переважно сіро-коричневе. Спина і верхня частина голови сильно поцятковані темними смужками. Нижня частина тіла поцяткована дрібними смужками. Світлоокі гуамеї мають більш рудуватий відтінок, а такош менш поцятковані смужками.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Тайванські гуамеї живуть у вологих тропічних лісах Тайваня. Зустрічаються на висоті до 1200 м над рівнем моря. Тайванські гуамеї живуть поодинці, парами або невеликими зграйками. Живляться комахами і насінням, яких шукають в підліску. Сезони розмноження триває з березня по серпень.

Збереження[ред. | ред. код]

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція тайванських гуамей становить менше 10 тисяч птахів. Тайванським гуамеям загрожує втрата генетичної унікальності через активну гібридизацію з інтродукованими світлоокими гуамеями[5]. .

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Garrulax taewanus. Архів оригіналу за 10 лютого 2021. Процитовано 11 грудня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). Laughingthrushes and allies. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 01 грудня 2021.
  4. Shou-Hsien Li, Jing-Wen Li, Lian-Xian Han, Cheng-Te Yao, Haitao Shi, Fu-Min Lei, Chungwei Yen (2006) "Species delimitation in the Hwamei Garrulax canorus", Ibis 148 (4): 698–706. DOI:10.1111/j.1474-919X.2006.00571.x
  5. Li, Shou-Hsien; Yeung, Carol K.-L.; Han, Lianxian; Le, Manh Hung; Wang, Chi-xan; Ding, Ping; Yao, Cheng-te (January 2010). Genetic introgression between an introduced babbler, the Chinese hwamei Leucodioptron c. canorum , and the endemic Taiwan hwamei L. taewanus: a multiple marker systems analysis. Journal of Avian Biology. 41 (1): 64—73. doi:10.1111/j.1600-048X.2009.04719.x.

Джерела[ред. | ред. код]

  • MacKinnon, John & Phillipps, Karen (2000) A Field Guide to the Birds of China, Oxford University Press, Oxford.
  • Birding in Taiwan - Hwamei Retrieved 22/05/08.
  • Handbook of Birds of the World (2019) Taiwan Hwamei. Retrieved 19/11/19

Посилання[ред. | ред. код]