Гувір Сергій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гувір Сергій Іванович
 Старшина
Загальна інформація
Народження 24 квітня 1993(1993-04-24)
Крутоярівка, Білгород-Дністровський район
Смерть 28 вересня 2017(2017-09-28) (24 роки)
зупинний пункт Іллєнко
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Роки служби 2011-2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Сергі́й Іва́нович Гувір (нар. 24 квітня 1993(19930424) — 28 вересня 2017) — старшина Державної прикордонної служби України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1993 року в селі Крутоярівка (Білгород-Дністровський район, Одеська область). 2011 року вирушив на строкову службу. Служив у відділах прикордонної служби «Степанівка» і «Старокозаче» — на той час молодший інспектор.

Старшина, інспектор прикордонної служби 3 категорії — черговий відділення управління службою, «Станично-Луганське». В зоні бойових дій з осені 2016 року, до того служив у в/ч 2197 (Білгород-Дністровський прикордонний загін, Південного РУ ДПСУ).

28 вересня 2017 року загинув пополудні під час несення служби у наряді на ділянці відділу — неподалік залізничної станції «Іллєнко» (Станично-Луганський район), за 800 метрів від кордону з РФ, внаслідок підриву на фугасі з «розтяжкою». Тоді ж загинув старший прапорщик Дмитро Деде.

Похований у Крутоярівці.

Без Сергія лишились батьки і вагітна на той час дружина Ганна Костянтинівна. Згодом народився син Сергій.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • указом Президента України № 318/2017 від 11 жовтня 2017 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 11 жовтня року № 318/2017 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]