Білгород-Дністровський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Білгород-Дністровський район
B-D raion coat of arms.png Belgorod dnestrovskii rayon prapor.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Одеська область
Код КОАТУУ: 5120800000
Утворений: 1957
Населення: 60 637 (на 1.08.2013)
Площа: 1852 км²
Густота: 32.6 осіб/км²
Тел. код: +380-4849
Поштові індекси: 67720—67798
Населені пункти та ради
Районний центр: Білгород-Дністровський
Сільські ради: 27
Села: 55
Селища: 2
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Л. Попова, 24, 3-36-29
Веб-сторінка: Білгород-Дністровська РДА
Голова РДА: Чорнолуцький Василь Павлович
Голова ради: Орлова Валентина Володимирівна

Бі́лгород-Дністро́вський райо́н — район Одеської області України. Районний центр: Білгород-Дністровський.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Білгород-Дністровська районна рада

Район омивається Чорним морем і Дністровським лиманом, по території району протікають річки Дністер, Алкалія, Каплань. На території району розташований Шаболатський лиман.

Білгород-Дністровський район розташований у південно-західній частині Одеської області України. Площа району становить 185,2 тисяч гектар. Утворений 28 листопада 1957 року.

На півночі району проходить державний кордон України з Молдовою. На північному-заході та на сході територія району обмежена водами Дністровського лиману, на півдні — Чорним морем. Межує на заході з Тарутинським і Саратським, на південному заході — Татарбунарським, по Дністру — з Біляєвським, а вздовж Дністровського лиману — з Овідіопольським районами області.

Площа сільськогосподарських угідь району станом на 01.01.2005 року становить 132744 гектарів, в тому числі орних земель — 118474 га, сіножатей — 4373 га, пасовищ — 313 га. Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики і оборони займають 3965 тис. га, оздоровчого призначення — 141 га, рекреаційного призначення — 101 га, лісового фонду — 5,5 тис. га, водного фонду — 29,5 тис. га (лиман — 27,5, ставки — 0,9, річки — 0,7, канали — 0,4 тис.га), житлового і громадського будівництва — 6,1 тис. га.

Адміністративний, господарський і культурний центр Білгород-Дністровського району розташований у місті обласного підпорядкування Білгород-Дністровському.

Географія[ред.ред. код]

Територія району лежить у межах Причорноморської низовини. Район відрізняється характерним фактором для південних степових районів України — відсутністю природних лісових масивів. Поверхня на півночі — хвиляста рівнина, на півдні — плоска лиманно-морська рівнина, слабо розчленована долинами та балками. Переважають південні чорноземи.

Корисні копалини — будівельні матеріали (будівельний камінь, вапняки, піски), а також лікувальні грязі Будадького лиману, є джерела мінеральних вод. Основна водна артерія — ріка Дністер та її рукав Турунчак. Річки Хаджидер, Алкалія, Каплань та інші, які влітку пересихають.

Демографія[ред.ред. код]

Однією з ознак району є його велика протяжність. До його складу входить 57 населених, що об'єднані у 27 сільських рад. За даними Всеукраїнського перепису населення кількість населення району становить 62255 чоловік, з них 29191 чоловіки (46,9%), 33064 — жінки (53,1%). Останніми роками спостерігається незначне зменшення чисельності населення. По національному складу в районі мешкає українців 81,9%, росіян — 8,8%, молдован — 6,3%, болгар — 1,2%.

Трудові ресурси становлять 29655 чоловік. В народному господарстві району зайнято 22817 чоловік, в тому числі:

  • у промисловості — 9,5% усіх зайнятих у народному господарстві району;
  • у будівництві —- 2,8%;
  • у сільському господарстві — 57,4%;
  • в інших галузях — 30,3%.


Етномовний склад населених пунктів району за переписом 2001 р. (рідна мова населення)[1]

українська російська молдовська болгарська
БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ РАЙОН 80,8 13,0 5,0 0,6
с. АДАМІВКА 90,4 7,3 0,9 0,9
с. АВИДІВКА 96,5 2,6 - 0,4
с. БЛАГОДАТНЕ 93,0 1,7 4,2 0,8
с. АНДРІЇВКА 88,9 10,4 0,3 0,2
с. РОЗКІШНЕ 88,0 12,0 - -
с. БРИТІВКА 77,3 21,3 0,2 1,0
с. ВИГОН 91,2 7,9 0,1 0,1
с. ПОЛЬОВЕ 100,0 - - -
с. ЧЕРКЕСИ 98,0 0,7 0,3 0,3
с. ВЕЛИКОМАР'ЯНІВКА 93,2 3,5 1,9 0,1
с. ДОЛИНІВКА 83,2 9,0 3,2 4,1
с. ВОЛОДИМИРІВКА 94,6 3,1 2,2 -
с. ДАЛЬНІЧЕНЬ 89,1 4,4 5,5 0,6
с. ЧИСТОВОДНЕ 95,6 0,8 3,3 0,1
с. ВИПАСНЕ 90,5 7,0 1,2 0,5
с. СУХОЛУЖЖЯ 92,7 5,2 0,5 0,5
с. КОЗАЦЬКЕ 85,3 3,1 11,0 0,3
с. КАРНАЛІЇВКА 87,2 5,9 1,7 0,4
с. КРАСНА КОСА 92,4 3,8 3,6 0,1
с. КРУТОЯРІВКА 1,3 4,4 92,7 0,1
с. МАРАЗЛІЇВКА 94,6 4,3 0,7 0,3
с. ЗЕЛЕНЕ 91,6 7,2 - 1,2
с. ОЛЕКСІЇВКА 70,7 24,0 3,1 1,5
с. ПОЛЯНКА 95,4 3,5 1,2 -
с. РОМАНІВКА 97,9 2,1 - -
с. МОЛОГА 91,5 6,3 1,4 0,4
с. БИКОЗА 95,8 2,8 1,2 -
с. НОВЕ 82,4 11,8 - -
с. САДОВЕ 83,9 9,1 4,3 1,7
с. МОНАШІ 91,9 5,2 1,0 1,0
с. МИКОЛАЇВКА 92,0 7,1 0,6 0,1
с. НОВА ЦАРИЧАНКА 94,9 2,9 2,1 -
с. ПЕТРІВКА 92,0 3,9 3,8 0,1
с. ПІДГІРНЕ 94,7 1,7 2,5 0,2
с. ПРИМОРСЬКЕ 88,8 9,7 0,9 0,5
с. ВІЛЬНЕ 87,8 5,3 3,6 1,2
с. КОСІВКА 78,3 15,9 5,0 -
с. КУРОРТНЕ 86,8 11,0 0,8 0,3
с. ПОПАЗДРА 86,1 7,0 6,4 -
с. ЧАБАНСЬКЕ 85,9 6,3 5,6 2,1
с. РУСЬКОІВАНІВКА 8,4 88,3 2,9 0,2
с. СЕМЕНІВКА 77,4 12,4 9,5 0,3
с. ВЕСЕЛЕ 84,8 4,7 8,2 0,6
с. ГОНЧАРІВКА 75,1 7,5 15,5 1,9
с. ПІВДЕННЕ 78,8 7,8 11,6 1,1
с. САЛГАНИ 72,8 22,3 1,0 2,4
с. АБРИКОСОВЕ 83,2 13,5 1,3 0,8
с-ще ПРИВІТНЕ 89,3 4,9 2,9 0,5
с. СОФІЇВКА 74,6 18,0 6,3 0,6
с. СТАРОКОЗАЧЕ 89,0 6,4 3,2 0,3
с. ЗЕЛЕНІВКА 96,1 2,8 1,1 -
с. СТАРА ЦАРИЧАНКА 96,5 1,8 1,0 0,4
с. УДОБНЕ 91,9 3,0 4,7 0,1
с. ШАБО 64,0 34,0 0,7 0,7
с. БІЛЕНЬКЕ 81,2 14,4 1,3 0,8
с-ще ПРИБЕРЕЖНЕ 72,2 25,1 0,4 1,2
с. ШИРОКЕ 97,9 1,3 0,4 0,1

Економіка[ред.ред. код]

В економіці району провідне місце належить сільському господарству.

На 01.01.2008 року в сільському господарстві району працюють 57 сільгосппідприємств, в тому числі 16 кооперативів, 18 приватних підприємств, 10 товариств з обмеженою відповідальністю, 4 акціонерних товариства, а також 279 фермерських господарства, 26 900 особистих підсобних господарств населення. В процесі проведення аграрної реформи власниками земельних сертифікатів у районі стали 19263 (97,1%) членів сільгосппідприємств, з них 19118 (96,3%) громадян змінили їх на державні акти на землю. Середній розмір земельного паю в умовних кадастрових гектарах в середньому по району склав 4,9 га. Чисельність власників майнових паїв становить 20663 осіб. Свідоцтво на право власності на майновий пай отримали 19262 (93,4%) селян.

Серед продукції, яка виробляється підприємствами району, переважають: зерно, овочі, виноград, м'ясо та молоко. Сільгосппідприємства району також займаються виробництвом гібридного насіння соняшника та кукурудзи.

Промисловий потенціал району представлений 13 підприємствами. В основному це підприємства харчової промисловості (становлять понад 90% всього промислового виробництва району), хімічної промисловості, машинобудівельної промисловості та інших галузей.

Серед промислової продукції, яка виробляється в районі переважає продукція виноробної промисловості (вина, коньяки), борошно, крупи, макаронні вироби, комбікорми, сири, масло вершкове, консервування овочів та фруктів, виробництво медичної тари, виробництво котлів та інша продукція.

Основні промислові підприємства:

1. ТОВ «Старокозацький сир» -,с. Старокозаче, вул. Пушкіна,24, тел.

2. КП «Продтовари» — м. Білгород- Дністровський, вул. Кишинівська,150,

3. ВАТ «Комбінат хлібопродуктів» — м. Білгород- Дністровський, вул. М.Бірюзова,10,

4. ТОВ «Старокозацький винзавод» — с. Старокозаче,

5. ВАТ «Металіст» — с. Шабо, вул. Фрунзе,2,

6. ВАТ «Цегельний завод» -, с. Салгани, вул. Шабська,25,

7. ЗАТ «Эллипс» — с. Салгани, вул. Шабська,1"б",

8. КП «Агропромтехніка» — м. Білгород-Дністровський, вул. Красноармійська,4,

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Навчальні заклади[ред.ред. код]

44 загальноосвітніх шкіл,

37 дошкільних закладів,

районна спортивна школа,

районний ліцей,

центр дитячої творчості.

Медицина[ред.ред. код]

Центральна районна лікарня,

7 дільничих лікарень,

1 амбулаторія,

40 ФАПів.

Культура[ред.ред. код]

45 бібліотек,

44 будинка культури,

17 клубів,

3 дитячі музичні школи.

Пам'ятки історії та архітектури[ред.ред. код]

Пам'ятники воїнам-односельцям[ред.ред. код]

Загиблим у роки Великої Вітчизняної війни в селах: Бикоза, Бритівка, Великомар'янівка, Вигон, Випасне, Турлаки, Гончарівка, Дальнічени, Козацьке, Карналіївка, Красна Коса, Крутоярівка, Маразліївка, Монаші, Миколаївка, Нова Царичанка, Петрівка, Південне, Підгірне, Приморське, Русько-іванівка, Садове, Семенівка, Стара Царичанка, Удобне, Чистоводне, Шабо, Широке.

Братські могили загиблих воїнів[ред.ред. код]

Великої Вітчизняної війни в селах: Бритівка, Карналіївка, Красна Коса, Монаші, Петрівка, Стара Царичанка, Старокозаче, Шабо.

Пам'ятники монументального мистецтва[ред.ред. код]

  • Пам'ятник Т. Г. Шевченко в с. Адамівка;
  • Пам'ятник М. І. Кутузову в с. Бритівка;
  • Пам'ятник Ф. Е. Дзержинському в с. Приморське;
  • Пам'ятник Г. І. Котовському в с. Крутоярівка;
  • Пам'ятник О. В. Суворову в с. Петрівка.

Пам'ятки археології[ред.ред. код]

Курган «Попова могила» (Черняховська культура ІІІ-IV ст. до н. е.) в с. Біленьке.

Історичні культові споруди[ред.ред. код]

  • Свято-Михайлівська церква 1937 р.п. в с. Крутоярівка;
  • Свято-Покровська церква 1904 р.п. в с. Старокозаче;
  • Церква Дмитріївська 1777 р.п. в с. Петрівка;
  • Свято-Миколаївська церква 1911 р.п. в с. Миколаївка;
  • Церква Свято-Преображенська 18 ст. в с. Приморське;
  • Свято-Покровська церква 1850 р.н. в с. Руська Іванівка;
  • Свято-Миколаївська церква 1805 р.п. в с. Шабо;
  • Церква Різдва Пресвятої Богородиці 1826 р.п. в с. Широке.

На території району створено ландшафтний заказник місцевого типу Лиманський.

Видатні земляки[ред.ред. код]

Герої Радянського Союзу: Огуленко Максим Артемович, Житарь Онаній Євстафович.

Герої Соціалістичної праці: Хряпченко Федір Степанович, Журавель Василь Євгенович,

Даниленко Іван Якович, Суворова Євдокія Іванівна, Бойченко Прокофій Васильович, Остапенко Аксентій Семенович, Чернецький Зиновій Ферапонтович,

Бугайов Микола Євдокимович.

Заслужений працівник сільського господарства України:

Македонська Катерина Іванівна.

Заслужений вчитель України: Гидирим Любов Андріївна

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Одеська область Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.