Гуров Олександр Геннадійович
Олександр Гуров  | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Повне ім'я | Олександр Геннадійович Гуров |
| Громадянство |
 СРСР,  Україна |
| Народився |
7 квітня 1971 (53 роки) Жданов, Українська РСР |
| Проживання |
Маріуполь, Україна |
| Вагова категорія | Перша важка (англ. cruiserweight) (до 90,892 кг) |
| Стійка | Лівша |
| Зріст | 197 см |
| Розмах рук | 199 см |
| Професіональна кар'єра | |
| Перший бій | 27 березня 1993 |
| Останній бій | 21 жовтня 2012 |
| Боїв | 48 |
| Перемог | 41 |
| Перемог нокаутом | 36 |
| Поразок | 6 |
Олександр Геннадійович Гуров (нар 7 квітня, 1971, Жданов) — український професійний боксер першої важкої ваги.
Спортивна кар'єра[ред. | ред. код]
Олександр Гуров розпочав заняття боксом з 12 років. Тренувався у Сергія Бахмутова і Михайла Зав'ялова.
Володар Кубку СРСР (1990), чемпіон України (1992, 1993), переможець ряду міжнародних турнірів.
1993 року взяв участь в змаганнях на чемпіонаті світу, але зазнав поразки в першому бою.
27 березня 1993 року провів перший бій на професійному рингу. За час з 1993 року по 2012 провів 48 боїв.
Гуров вигравав титули:
- чемпіона України серед професіоналів
- чемпіона Європи за версією EBU
- чемпіона СНД та слов'янських країн за версією WBC
- інтерконтинентального чемпіона за версією WBA
- інтерконтинентального чемпіона за версією IBF
- чемпіона Asia Pasific за версією WBO
22 лютого 1997 року Олександр Гуров першим з українських боксерів за часів Незалежності отримав шанс стати чемпіоном світу серед професіоналів, зустрівшись в бою з чемпіоном світу за версією WBA в першій важкій вазі американцем Нейтом Міллером. Бій був нетривалим — вже в другому раунді Гуров тричі опинявся в нокдауні і рефері зупинив поєдинок.[1]
Через 6 років Гуров отримав другий шанс заволодіти чемпіонським титулом, але 1 березня 2003 року в бою проти чемпіона світу за версією WBA француза Жан-Марка Мормека поступився технічним нокаутом у 8 раунді.[2]
В кар'єрі Гурова є перемоги над німцями Торстеном Маєм і його братом Рудігером Маєм в боях за титул чемпіона Європи.
16 грудня 2005 року зустрічався в бою за титул чемпіона Європи з британцем Девідом Хеєм, який тільки розпочинав професіональну кар'єру, і програв йому нокаутом в першому раунді.[3]
Після завершення виступів Гуров працював тренером в Маріуполі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Gazeta.ua (22 лютого 2018). Украинец впервые вышел на чемпионский бой. Gazeta.ua (рос.). Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 20 травня 2020.
- ↑ Гуров проиграл Мормеку техническим нокаутом. korrespondent.net (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 20 травня 2020.
- ↑ Дэвид Хэй нокаутировал Александра Гурова. sport-express.ru (рос.). 17 грудня 2005. Процитовано 20 травня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- Профіль Олександра Гурова на BoxRec.com [Архівовано 14 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Гуров Олександр [Архівовано 3 вересня 2017 у Wayback Machine.]
|
|
Це незавершена стаття про українського спортсмена чи спортсменку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
|
Це незавершена стаття про боксера чи боксерку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |